5. Скарга московському уряду на обмеження автономії Гетьманщини була складена в 1723 р. на річці:​

Армия Ассирии состояла из нескольких родов войск. Пехота среди них была самой большой по численности. Она делилась на тяжело- и легковооруженную. Тяжеловооруженные воины сражались копьями и мечами, легковооруженные были лучниками, пращниками и метателями дротиков.Конница стала широко применяться, видимо, с IX в, до н. э. Она также делилась на тяжело- и легковооруженную. Особенно успешно конница использовалась в тех районах, где трудно было действовать пехоте и колесницам (в горах, степях, пустынях), ее бросали в бой, когда нужно было рассеять неприятеля или преследовать отступающего врага.Ударную силу ассирийской армии составляли колесницы. В колесницу обычно впрягалась четверка (квадрига) коней, иногда два коня, а третий, запасной, привязывался сбоку. В колеснице могли находиться двое: возничий и лучник, но мог быть экипаж и из четырех человек, если к ним присоединялись еще два щитоносца. Колесничие принадлежали к наиболее обеспеченным слоям населения и составляли привилегированную часть войска. В ассирийской армии было организовано взаимодействие всех родов войск. Такие роды войск, как колесницы, тяжеловооруженная пехота и кавалерия, были представлены в ней гораздо шире, чем в армиях других государств.Армия была хорошо вооружена и оснащена. Оборонительное вооружение изготовлялось из бронзы, наступательное — из железа. В бою воинов прикрывали щиты различных форм и размеров, изготовлявшиеся из дерева, плетеного тростника, кожи, металла. Шлемы делались из бронзы и железа. Тело воина защищал панцирь: короткий или длинный, из тростника либо из кожаных ремней, снабженных металлическими бляхами. Лошадей иногда закрывали «броней» из войлока и кожи. Икры ног защищались тростниковыми поножами. Воины носили кожаные сандалии, но иногда они изображены и босыми.

Китай має приблизно 80% території - гори і плоскогір'я. У Східному Китаї розташовані найбільші рівнини, а також гори заввишки до 3000 м. Клімат тут мусонний. Густа мережа повновод¬них річок, більшість із них судноплавні. На півночі й південному сході збереглися великі лісові масиви. Найбільш родючі ґрунти розташовані на території Великої Китайської рівнини й рівнини Сунляо. У рельєфі Західного Китаю переважають високі гори, нагір’я, а також улоговини. Значна частина території має висоту більше ніж 3000 м. Клімат різко континентальний. Річок мало, вони мало¬водні, деякі періодично всихають. Більшість земель не придатні для ефективного ведення сільського господарства.

З давніх часів основним заняттям жителів країни було землеробство. Основною сільськогосподарською культурою в Китаї був рис, що приносив по 2-3 врожаї на рік. Для кращого обробітку полів селяни використовували биків. До того ж китайці навчилися застосовувати добрива. Це значно збільшувало врожаї, що сприяло процвітанню країни.

У Західному Китаї на плоскогір'я розвивалося скотарство.

Стародавній Китай є батьківщиною шовку, виробництво якого, за легендами, виникло близько V тис. до н.е. Для виготовлення цієї тканини китайці вирощували шовковицю, її листям годували шовкопрядів. З їхніх коконів отримували натуральну шовкову нитку.