1)17 августа 1610 г. московские бояре, невзирая на протесты патриарха Гермогена, заключили с Жолкевским договор о призвании на престол Владислава. Объясните, почему так поступили российские бояре?

2)В августе 1610 г. - Швеция вступила на территории России и оккупировала ряд северных городов, во главе с Великим Новгородом. Напишите, чем объясняла свой поступок Швеция?

3)По предложению С. Жолкевского русское посольство во главе с Филаретом Романовым и князем В.В. Голицыным отправилось к Сигизмунду III под Смоленск, чтобы получить согласие короля на избрание его сына русским царем. Но король отказался признать условия договора 17 августа. Напишите почему?

4)1. По предложению С. Жолкевского русское посольство во главе с Филаретом Романовым и князем В.В. Голицыным отправилось к Сигизмунду III под Смоленск, чтобы получить согласие короля на избрание его сына русским царем. Но король отказался признать условия договора 17 августа. Напишите почему? 2. Что случилось с московскими послами?

5)В Смутное время в начале 1610-х гг. сражались четыре стороны за свои интересы: 1) центральная русская власть во главе Василия Шуйского( позже семибоярщины) 2) Польша, 3) сторонниками Лжедмитрия II, 4) Швеция. Дайте краткую характеристику условий жизни в России мирного населения в Смутное время.

6)Какая роль принадлежит патриарху Гемогену в истории Смутного времени, чем его действия России от уничтожения Швецией, Польши и сторонниками Лжедмитрия II

7)Напишите годы первого ополчения. Имена русских полководцев 1-го ополчения и их цель

8)Напишите, каких успехов удалось добиться первому ополчению

9)Напишите судьбу каждого руководителя отряда первого ополчения. Что они друг с другом не поделили?

10)Напишите, почему первому ополчению не удалось достичь своей главной цели? Какие проблемы им не позволили освободить Москву.

11)Какое важное событие произошло в действиях Сигизмунда III, после которого он заявил, что сам станет королём России, а Россия станет частью Речи Посполитой.

12)Дайте характеристику положению России в 1609 - 1611 годов. Например: как жили люди в данное время, какое было положение у государства, почему так важно изучать данный период русской истории и т.д.

Объяснение:

1.установление и государственное закрепление понятия справедливости.

Политическое регулирование социальных процессов.

Всеобщее равенство.

Коллективизм.

Массовость

Плановое хозяйство.

2.Высокий удельный вес государства в экономике.

Высокие государственные расходы.

Ориентация на инновационный путь развитие.

Высокая норма налогообложения.

Минимальный уровень безработицы.

3.Обеспечение высокого прожиточного минимума всем членам общества.

Оказание материальной малоимущим за счет изъятия привилегий у богатых.

Защита гражданских и политических свобод и прав.

Обеспечение максимальной стабильности общественной жизни.

Объяснение:

Якраз у поемі лорда Байрона "Мазепа" мало не центральною стала фантастична любовна історія, що її запустив в обіг Мазепин недоброзичливець при дворі польського короля.

Ця оповідка потім мандрувала із сюжету в сюжет, від одного автора до іншого. Нібито ревнивий чоловік, вистеживши Мазепу на таємному побаченні зі своєю дружиною, прив'язав коханця до спини дикого необ'їждженого коня - і той помчав степами на схід, в Україну.

Байрон компонує свою поему як розповідь самого героя про цю подію шведському королю Карлу ХІІ у таборі після полтавської битви й акцентує мотив його величної помсти: "Старий безумець! Він мені // Проклав дорогу до престолу".

Далі легенда розгортається у згоді з романтичними ідеалами й уявленнями.

Приреченого рятує юна красуня, він наснажується потугою рідної землі. (Адже це романтики при початку позаминулого століття підносять національну ідею, уславлюють порив до свободи й права виняткової особистості. Українські реалії давали багато матеріалу для таких інтерпретацій).

Жадоба помсти стократ примножує сили - і вродливий шукач любовних пригод стає врешті-решт великим державцем.

У ХVІІІ столітті Україна особливо цікавила західних митців, дипломатів і політиків. Тоді з'явилося багато мандрівницьких описів, аґентурних інформацій, історичних досліджень та художніх текстів.

Козацька держава сприймалася як "брама Європи", порубіжжя, бастіон свободи у боротьбі з московською тиранією. Українська звитяга мала наснажити вичахлі ідеали "старого" континенту.

У фіналі поеми Байрона саркастично протиставлено бездоганного в своєму героїзмі, невтомного й незламного старого гетьмана - і нездатного до відчайдушної боротьби молодого шведського короля.

Неймовірні спогади Мазепи, його розповідь про авантюрні пригоди й шалене протистояння злій, неприхильній долі - усе це вже не може захопити втомленого й знеможеного Карла.

Оповідач не почув ніякої відповіді від свого слухача - "Король бо спав уже з годину".

Порозуміння між надто зосередженим на собі самому Заходом та Україною, що опинилася в ролі пасербиці історії, хоча захищала якраз універсальні європейські цінності, досягалося не надто добре.

І в цьому сенсі реакція Карла ХІІ на почуте звичайно ж була для Байрона метафорою байдужості, прикрої оспалості й апатії західного світу.