Київська Русь проіснувала з IX ст. до її завоювання в середині XIII ст. монголо-татарами. На сьогодні маємо більше тисячі років слов'янській народній творчості, писемності, літературі, живопису, архітектурі, скульптурі, музиці.
Розвиток містобудування. Більше тисячі років багатьом українським містам: Києву, Чернігову, Володимиру-Волинському, Галичу, Переяславу, Білгород-Дністровському. Це все міста ІХ-Х ст. В XI ст. в писемних пам'ятниках з'являється згадка ще про 62 міста; в XII ст. — ще про 134 міста, а на початку XIII ст. (до завоювання Київської Русі татаро-монголами) — ще про 47 міст. Насправді міст було значно більше, тільки вони не всі ввійшли в літописи. Більшість цих міст збереглася і донині. А тоді в них працювали ремісники, зодчі, богомази, письменники й переписувачі книг, кипіло розумове життя.
Своїм світовим значенням слов'янська культура XIX і XX ст. багато в чому зобов'язана своєму тисячолітньому розвиткові, силам, що накопичені за століття, мудрості і досвіду, які передали своїм далеким потомкам їх могутні і мудрі пращури.
Київська Русь Х-ХІ ст. — час єдності слов'ян, час її слави і могутності. Київська Русь була найбільшою державою середньовічної Європи. Вже в X і XI ст. в Київській Русі зміцнів феодальний лад з його двома класами: селян-землеробів і феодалів-землевласників. Пригноблення селян ставало все більшим, а в XI ст. стало просто нестерпним. Літописці XI ст. відзначають низку селянських повстань, які були підтримані міськими низами. Повстання були придушені, та налякані ними феодали пішли на поступки. На той час розвинулась навіть проповідь м'якого відношення до "сиріт" (як називали тоді селян), і при цьому продовжували виникати все нові й нові князівства.
Розвиток ремесла. До 150 різних видів виробів з заліза і сталі ремісників Київської Русі виявили на сьогодні археологи. З найбільш відомих видів прикладного та ужиткового мистецтва слов'ян на сьогодні відомі гончарство, вироби з срібла з черню, золоті вироби з перегородчастою емаллю. Існувало біля 60 ремісничих спеціальностей, багато з яких досягай висот досконалості. Так, слов'янські навісні замки вивозилися в багато країн Західної Європи. Високим мистецтвом відзначалися скляні кольорові браслети, поливна кераміка, різьба по кості, широко відома у Західній Європі під назвою "різьби таврів" або "різьби русів", що її особливо хвалив візантійський письменник XII ст. Тцетцес.
В містах були райони, суцільно заселені гончарами, ковалями, кожум'яками, бондарями, срібних і золотих справ майстрами.
афинским гражданином мог быть житель Аттики, оба родителя которого имели гражданские права, а его имя было записано в особом списке, ведущемся в демах, низших административных единицах Аттики.
Верфь — место постройки/ремонта судов или предприятие для постройки/ремонта судов и кораблей. В советский период для предприятий судостроения применялось название судостроительный завод.
Денежный сбор, вид особого налога, взимаемого государственными органами.
Нало́г — обязательный, индивидуально безвозмездный платёж, взимаемый с организаций и физических лиц в форме отчуждения принадлежащих им на праве собственности средств, в целях финансового обеспечения деятельности государства и муниципальных образований
ПЕРЕСЕЛЕНЦЫ - лица, меняющие место постоянного проживания в соответствии с международным договором или по решению компетентных органов государства, принятому в соответствии с законодательством.
Вольноотпущенные — крепостные крестьяне, получившие волю при крепостном праве.
