К середине XIX века кризис земельно-феодальных отношений в России стал очевидным, экономика России неуклонно и закономерно развивалась по пути становления капиталистических отношений. Активно развивалась капиталистическая промышленность - купеческая и крестьянская, однако феодализм мешал её свободному росту, затруднял привлечение наемных работников, сужал рынок сбыта, а барщинная система хозяйства устарела и была помехой развития экономики. И представители буржуазии, даже и некоторая часть либеральных помещиков требовали отмены барщинной системы и перехода к вольнонаемному труду.
«Вотчинная промышленность», в основном мелкое производство, основанная на труде крепостных крестьян, приходила в упадок, а «посессионная промышленность», установленная ещё указом Петра Первого от 18 января 1721 года, в силу которого владельцам фабрик и заводов недворянского сословия разрешалось приобретать крестьян для работы на предприятиях (возник даже особый разряд крепостных «фабричных крестьян», навсегда приписанных к промышленным заведениям без права отчуждения этих крепостных отдельно от самих заводов), показала свою экономическую несостоятельность и была перестроена - владельцы «посессионных предприятий» получили право увольнять крепостных, которые затем переводились в разряды государственных крестьян или городских жителей. А после увольнения их охотно брали на предприятия по вольному найму, т.е. в России стал формироваться класс наемных рабочих, так как рост промышленности требовал все больше и больше свободных рабочих рук.
В 30-50-е годы XIX века в России произошел промышленный переворот, но процесс расширения внутреннего рынка проходил значительно медленнее, чем развитие промышленности, так как крепостные крестьяне (более 80 % населения России) не могли быть полноценными потребителями промышленной продукции, кроме того, подавляющая часть населения вела натуральное хозяйство.
Невыгодным становился труд крепостных и для помещиков, некоторые из них предпочитали переводить крестьян полностью на оброк, а затем нанимать для работы на барской земле. Тем не менее, большая часть землевладельцев-помещиков всё более усиливала эксплуатацию крестьян для повышения доходности своих имений, так как России требовалось всё больше товарного хлеба, и помещики старались использовать это обстоятельство для получения прибылей. Но ещё Павел I установил ограничение барщинных дней - не более трех дней в неделю, что чаще всего не соблюдалось, и в черноземных, «хлебных» губерниях барщина была господствующей формой (около 70 % крестьян были «на барщине»).
Часто помещики полностью переводили крепостных на барщину или даже на так называемую «месячину», что опять же характерно для черноземных районов, в губерниях, более «бедных землями», крестьяне в основном «ходили по оброку». При «месячине» крестьянин получал от барина скудный месячный продовольственный паек, и почти всё время работал на барской земле, отрываясь от своего хозяйства.
Алексей Корзухин "Сбор недоимок", 1868К середине 50-х годов XIX века Россия вошла в кризис крепостнического хозяйства, помещики разорялись, крестьяне нищали. Неудача в Крымской войне, усиление рекрутские наборов, увеличение налогов, стихийные массовые выступления и восстания крестьян в 1859 - 1861 годах привели к необходимости принятию мер. И, таким образом, основная причина отмены крепостного права -это кризис феодально-крепостнической системы хозяйствования, военно-техническая отсталость России, рост крестьянских волнений и восстаний. Новые Разин и Пугачев, ни императору, ни помещикам были не нужны.«Прежняя система отжила свой век», - писал историк М.П.Погодин, хотя ранее он был ярым приверженцем крепостной системы.
Отметим, что еще задолго до отмены крепостного права был издан Указ 1803 года о «вольных хлебопашцах», 1842 года об «обязанных крестьянах», а в 1847 году император Николай I «даровал» крепостным право выкупа на свободу в случае продажи имения их владельца.
Проведению крестьянской реформы предшествовала длительная работа по выработке проектов законодательных актов об отмене крепостного права, в начале января 1857 года по указанию Александра II был образован Секретный комитет, которому и поручалась разработка основного проекта. Понятно, что идея отмены крепостного права встретила сильное сопротивление со стороны крепостников-помещиков, Комитет не торопился приступать к выработке необходимого документа, а члены Секретного комитета даже пытались противодействовать предложениям императора.
Історично становлення нашої країни відбувалося протягом багатьох віків. За цей час не одному поколінню українців довелося ціною власного життя здобувати право прийдешніх поколінь на вільне і незалежне життя. Сьогодні ж 1991 рік вписано в новітню історію України, як час, з якого почалася нова сторінка розвитку державності. Проте важливо пам’ятати історичні постаті та події для того, щоб не забувати про шлях, який довелося подолати українській державі в своєму становленні.
Книжки представлені на виставці:
Андрухів, І. Кость Левицький: політик, громадський діяч, правник (1859 - 1941): монографія / І. Андрухів, С. Сворак, В. Ковалик. — Надвірна: Надвірнян. друк., 2009. — 104 с. — ISBN 978-966-7524-68-5. — укp.
Проаналізовано культурно-просвітницьку та громадсько-політичну, наукову й адвокатську діяльність видатного галицького політика, першого голови уряду ЗУНР К.А. Левицького на підставі документальних і архівних джерел. Висвітлено питання підготовки української національно-демократичної революції 1 листопада 1918 р., участі у державотворчих процесах ЗУНР, історі ї політичної та національно-визвольної діяльності українців Галичини.
Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА723170
Богуславський, О. В. Преса міжвоєнної української еміграції і боротьба за незалежність України: історичний шлях, досвід, дискусії : монографія / О.В. Богуславський. — Запоріжжя: Просвіта, 2008. — 452 c. — ISBN 978-966-653-217-9. — укp.
На підставі дослідження джерельного газетно-журнального матеріалу комплексно проаналізовано особливості становлення та функціонування преси української міжвоєнної еміграції в Європі 1919 - 1939 рр., а також розвиток політичної полеміки та дискусії як форм публіцистики. Охарактеризовано публіцистику М.Грушевського, В.Винниченка, В.Липинського, Є.Чикаленка. Розкрито тенденції та специфіку державотворчих концепцій різних політичних груп, основні суперечності між ними, а також їх вплив на еміграційне суспільство.Обоснованы организационно-экономические механизмы формирования региональной инновационной энергетики.
Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ:ВА698045
Бойко, М. П. Гуманістичний аспект формування національної культури України в умовах глобалізації (в контексті ідей Кирило-Мефодіївського товариства, Д.Донцова, М.Драгоманова) : монографія / М. П. Бойко ; Дніпродзерж. держ. техн. ун-т. — Дніпродзержинськ, 2008. — 260 с. — Бібліогр.: с. 251-260. — ISBN 978-966-8551*-57-4. — укp.
Наведено результати історико-філософського дослідження філософських і політичних поглядів членів Кирило-Мефодіївського товариства. Визначено об'єктивні та суб'єктивні закономірності формування їх ідей. Висвітлено концептуальний зміст їх ідеологічних розробок в контексті перспектив формування національної ідеології та психології українців. Проаналізовано розвиток ідей національної самосвідомості, культури, українського державотворення в працях М.Костомарова, Т.Шевченка, П.Куліша, Г.Андрузького, М.Драгоманова, Д.Донцова.ганизационно-экономические механизмы формирования региональной инновационной энергетики.
Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА701706
Бойко, М. П. Кирило-Мефодіївське товариство: філософські та культурологічні ідеї національної самосвідомості та державотворення : монография. / М. П. Бойко ; Дніпродзерж. держ. техн. ун-т. — Дніпродзержинськ, 2006. — 451 с. — ISBN 966-8551-31-1. — укp.
Розглянуто питання становлення національної самосвідомості українського народу. Висвітлено духовно-культурний аспект розвитку національного відродження в Україні. Проаналізовано теоретичні джерела становлення слов'янської ідеології в філософських ідеях членів Кирило-Мефодіївського товариства, культурно-історичні умови створення слов'янської федерації. Визначено перспективи формування громадянського суспільства в країні.
Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА676201
Боярська, З. І. Історія держави і права України: навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / З. І. Боярська ; Київ. нац. екон. ун-т. — К., 2001. — 278 с. — ISBN 966-574-251-5. — укp.
Висвітлено процеси виникнення державності на території України, починаючи з рабовласницької доби, до сучасного періоду державотворення. Розглянуто процеси інституалізації державних структур і простежено історичну еволюцію норм інститутів права. Досліджено загальні закономірності державно-правових явищ, визначено їх особливості за різних історичних умов.основаны организационно-экономические механизмы формирования региональной инновационной энергетики.
Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА612642
Вегеш, М. М. Михайло Грушевський: деякі аспекти наукової і політичної діяльності / М. М. Вегеш, Л. В. Горват ; Ужгород. держ. ун-т. — Ужгород, 1998. — 38 с. — укp
