По историческим во высказываются различные, часто противоречивые точки зрения. Ниже приведена одна из противоречивых точек зрения.
«Александр Невский осуществлял очень правильную и дальновидную политику по во взаимоотношений с Золотой Ордой, выбрав политический и военный союз с этим государством»
Используя исторические знания, приведите два аргумента, которыми можно подтвердить данную точку зрения, и два аргумента, которыми можно опровергнуть её.

Верде́нский догово́р (фр. Traité de Verdun, нем. Vertrag von Verdun, итал. Trattato di Verdun) — соглашение о разделе империи Карла Великого, заключённое 10 августа 843 года в Вердене между тремя сыновьями императора Запада Людовика I Благочестивого — Лотарем I, Карлом II Лысым и Людовиком II Немецким.

Земли Франкского государства были разделены между братьями следующим образом:

Лотарю отошли центральные области: северная Италия, земли вдоль Роны и левого берега Рейна, Эльзас, Бургундия, Прованс и некоторые другие, а также императорский титул отца.
Карлу Лысому отошли земли к западу от Рейна: Нейстрия, Аквитания, Васкония, Испанская марка и ряд других.
Людовику Немецкому отошли земли к востоку от Рейна: Алеманния, Саксония, Бавария и ряд других.
Таким образом, в результате раздела образовалось три государства: так называемое Срединное королевство (самое недолговечное государство, которое уже после смерти Лотаря в 855 году распалось на 3 королевства — Лотарингию, Италию и Прованс), Западно-Франкское королевство (примерно в этих границах позднее образовалась Франция) и Восточно-Франкское королевство (примерно в этих границах позднее образовалась Германия).

Особливості та основні історичні етапи розвитку доколумбової Америки. Релігійні уявлення. Наукові знання. Писемність і література. Архітектура та образотворче мистецтво

Особливості та основні історичні етапи розвитку доколумбової Америки. Народи доколумбової Америки перебували в географічній ізоляції протягом декількох тисячоліть. Внаслідок цього, хоч культура і розвивалася за загальними законами, але для неї було характерне відставання у часі від основних світових цивілізацій, повільніший розвиток. Європейська колонізація фактично зруйнувала й знищила індіанські цивілізації і привела до їх забуття, що викликало необхідність заново їх відкривати.

Походження предків латиноамериканців все ще продовжує залишатися загадкою. В основному сучасні дослідники вважають, що Америка не належала до центрів антропогенезу, а її первинне населення проникло сюди ще в кінці палеоліту з Північно-Східної Азії 30-25 тис. років тому внаслідок декількох хвиль переселення. Предки американських індіанців заселили величезні простори і розпалися на велику кількість мовних сімей та ізольованих груп. У науці багато суперечок викликає питання про можливі зв'язки Америки з іншими частинами світу в доколумбовий період.

Причинами переселення до Америки могли бути зміни клімату, виснаження місцевих життєвих ресурсів, зростання чисельності населення у сприятливі кліматичні періоди.

В історії культури доколумбової Америки виділяють декілька періодів.

Палеоіндіанський період (XXV-VIII тисячоліття до н.е.). характеризується розвитком кам'яних знарядь праці від нуклеусів, скребачок, гостроконечників з односторонньою обробкою до оброблених з обох боків кременевих клинків з довершеною і ретельною віджимною ретушшю, які мають поздовжні вузькі жолобки вздовж обох поверхонь. Люди об'єднані в невеликі кочові групи з нестаціонарними (сезонними) стоянками. Займалися збиранням, полюванням спочатку на дрібних, а потім і великих тварин.

Объяснение: