1. Із першого джерела видно, що воно вийшло з-під пера радянського шовініста. Це легко відчувається в таких висловах як : "буржуазні націоналісти" (націоналістом Петлюра не був, радше соціал-демократом), "зрадницький договір" (одразу мимоволі приходить на думку, даруйте, обсирання Мазепи Петром 1). Друге джерело - риторика українського діяча, можливо, історика. Мова піднесена, але без злоби, а радше із запалом - напевне взята з якоїсь промови.
2. Історики, перш за все, також люди, і на них мають вплив різні світоглядні та ідеологічні системи, подекуди й банальне виховання :) Для російських історичних кіл, сильно скутих покладеною на них місією служити рупором державної влади в минуле, признати окремішність Української революції від Російської - означає наразитися на несприйняття колег, у кращому випадку.
Однак, як показує практика, український історик "обов*язково" повинен бути націоналістом, інакше його звинуватять у плюндруванні історичної правди. Хоча ситуації з ідеологічними розбіжностями та їх сприйняттям в українській науці все ж дещо м"якша, ніж у російських колег.
3. Моя позиція - позиція поміркованого націоналізму, навіть радше націонал-демократіїї. Ближче мені все ж таки друге джерело, однак я, якби довелося стати істориком, писала би про події в моїй державі виваженіше й більш по суті :)
Сподіваюся, чимось
Богара́ (Богарные поля, Богарное земледелие, от перс. бехар بهار — весна[1]) — земли в зоне орошаемого земледелия, на которых сельскохозяйственные культуры возделывают без искусственного орошения[2]. Чаще всего богарой заняты подгорные равнины и окраины оазисов. То есть используется главным образом влага, получаемая почвой весной. На богаре выращивают засухоустойчивые зерновые, кормовые и бахчевые растения.
Вплоть до середины XX века богарные посевы вследствие недостатка воды играли чрезвычайно важную роль в хозяйстве среднеазиатского жителя, и неурожай богары мог повлечь за собой голод. В Ходжентском уезде около трети всех посевов производились под дождь, а в остальных местностях Самаркандской области от ¼ до ½[2].
Урожай хлеба на богарных полях зависит от количества влаги в почве весной (снежная зима) и от весенних дождей, а следовательно, чаще всего дают урожай богарные поля, расположенные в подгорной полосе (около 4000 футов над уровнем моря). Площадь богарных полей постоянно изменяется в зависимости от видов на более или менее обильную влагой весну.
Богарное земледелие имеет большое экономическое значение, так как позволяет использовать неудобные для орошения участки. Распространено главным образом в предгорьях и на окраинах оазисов Афганистана, Ирана, Китая, Индии, Пакистана, Судана, Турции, в республиках Средней Азии, на юге Казахстана, в Закавказье.
Объяснение:
