після його смерті боярство підняло голову і сприяло занепаду Галицько-Волинського князівства. І надалі галицькі бояри відігравали головну роль у житті краю. 1340 року вони отруїли останнього князя Юрія II Болеслава, й аж до 1349 (коли Галицьку Русь загарбав польський король Казимир III Великий) Галицька земля була боярською республікою під протекторатом волинського князя Любарта-Дмитра. Політична сила галицьких бояр ґрунтувалася на їхній економічній могутності: вони мали великі земельні володіння, будували для себе замки (наприклад, Вишня), що не поступалися князівським, мали загони озброєних людей.
Вели́кая ха́ртия во́льностей (лат. Magna Carta, также Magna Charta Libertatum) — политико-правовой документ, составленный в июне 1215 года на основе требований английской знати к королю Иоанну Безземельному и защищавший ряд юридических прав и привилегий свободного населения средневековой Англии. Состоит из 63 статей, регулировавших во налогов, сборов и феодальных повинностей, судоустройства и судопроизводства, прав английской церкви, городов и купцов, наследственного права и опеки. Ряд статей Хартии содержал правила, целью которых было ограничение королевской власти путём введения в политическую систему страны особых государственных органов — общего совета королевства и комитета двадцати пяти баронов, обладавшего полномочиями предпринимать действия по принуждению короля к восстановлению нарушенных прав; в силу этого данные статьи получили название конституционных.
