Для письма египтяне использовали папирус, который они изготавливали из растений. Тонкие желтоватые листы папируса склеивали в длинные полосы-свитки. Почему египтяне не сшивали листы?

Найвидатнішим явищем історичної літератури першої половини 18 ст. стали козацькі літописи. Козацькими називають літописи тому, що творилися вони в козацькому середовищі та оповідали про події козацької історії.

Козацькі літописи - умовна назва українських літописів, яка усталилася ще у 18 ст. Тоді під терміном «козацький» розуміли «український», але дослідники 19-20 ст. звузили його значення до суто соціального значення.
До козацьких літописів відносять зазвичай три класичні пам’ятки української історіографії - літописи Самовидця, Г. Граб’янки та С. Величка, однак їх число, безумовно, більше. Особливістю козацьких літописів було те, що їхніми творцями виступають представники козацького стану. Власне, термін «літописи» вже не цілком відповідає жанру, у якому вони працювали. їхні твори поєднують у собі риси літопису, історичної повісті, щоденників, мемуарів тощо і розраховані на широке коло читачів.

Головна увага в козацьких літописах приділяється воєнно-політичним подіям історії України.

Літопис Самовидця. Автором вважають Романа Ракушку-Романовського, військового та політичного діяча часів Руїни. Найдавніший з-поміж великих козацьких літописів. У ньому описуються події від 1648 р. по 1702 р. Твір написаний літературною староукраїнською мовою, близькою до народної (ймовірно, 1702 р.).

Поширювався у списках.

Літопис Григорія Граб’янки. Створено в Гадячі 1710 р. Другий з-поміж великих козацьких літописів. Написаний церковнослов’янською мовою. Розповідає про події від найдавніших часів до 1709 р. - поразки Івана Мазепи та обрання гетьманом Івана Скоропадського. Головна увага приділена перебігові Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

Літопис Самійла Величка. Твір Величка є найвизначнішим явищем козацького літописання. Мова літопису - літературна староукраїнська. Літопис складався з двох частин: опису подій від 1648 р. по 1660 р. та від 1660 р. по 1700 р. Дійшов до нас пошкоджений, без закінчення і з прогалинами, особливо в першій частині. Рукопис Самійла Величка супроводжено десятьма портретами гетьманів, містить багато документів, поетичних текстів.

ответ:У період XIII-XVII століть культурне життя на Русі багато в чому залежала від православної церкви. Живопис відтворювала релігійні мотиви, втілювалася в розписах на стінах храмів, зображенням святих, писанням ікон. Архітектори зводили будинки божі або усипальня ченців і царських сімей. Музика обмежувалася церковним співом і народним фольклором.

Основним досягненням культури XV століття стала поява регулярних літописів. Загальноруський і Московський літописні зводи описували все головні політичні події на Русі, а праці Пахомія Логофета увічнили імена багатьох священнослужителів. У творі «Ходіння за три моря» Афанасій Нікітін докладно описав життя і побут Індії, в якій він побував. Роботи іконописців Андрія Рубльова, Діонісія і його сина Феодосія є фундаментальними в історії жанру. Успенський собор - головний шедевр архітектури періоду.

XVI століття ознаменоване появою літературних творів митрополита Макарія, виданням першої датованої книги «Апостол» і першої книги російської грамотності «Часословець» Івана Федорова та Петра Мстиславця.

Шатровий стиль став новим словом в архітектурі і набув широкого поширення на Русі. Покровський собор є яскраве його втілення.

Повсякденне життя і побут населення теж зводилися до православних свят.

Таким чином, зазначений час було своєрідною даниною мистецтва духовності і сформувало ставлення народу до цієї важливої ​​складової людської натури.

Объяснение:вот