В ответ на крестовые походы, мусульмане объявили священную войну – джихад, возглавил который Саладин. В 1187 году огромная армия Саладина взяла в осаду самый священный город во всей Палестине – Иерусалим. Гарнизон города был невелик, и армия Саладина превосходила его по численности в десятки раз. После непродолжительной осады, крестоносцы сдались, и им было позволено мирно покинуть город. Иерусалим был вновь в руках мусульман. Католическая церковь была озлоблена потерей Святого города и объявила о Третьем крестовом походе.
Відповідь:
Між церквою та монархом
Пояснення:
В період Просвітництва всі минулі знання переглядалося через призму «раціонального розуму». Просвітники вивели на перше місце природні права людей на життя, рівність та свободу. І цими правами людина наділялася із самого народження. Тому, просвітники розпочали пояснювати всі соціальні процеси та суспільні відмінності, як-от соціальну стратифікацію, владу, релігію, як такі, що створені людиною, але не Богом.
Вони вважали, що суспільний порядок має бути змінений, бо це є законним правом людини. Людина мала лише один обов’язок – бути щасливою. Реалізацією просвітницьких ідей та концепцій мали займатися освічені монархи, і ніяк не церква. Просвітники ставилися вороже до церкви та до релігійних вчень. Вони критикували церковні інституції за все, навіть піддавали сумніву саме світо створення, вважаючи, що воно було атеїстичним.
Церква, розуміючи, що втрачає свою владу та авторитет, намагається протистояти монаршим зазіханням. Адже церкви володіли не лише владою, але й вагомим матеріальним багатством. Правителі європейських держав повсюдно розпочинають здійснювати процеси секуляризації церковного майна, створювати світські школи та ліквідовувати суди інквізиції.
