Задание No 4. Приведите в соответствие (текст можно не переписывать,
расставить соответствующие цифры) -
Реформатор
м. Лютер Т. Мюнцер
ж. Кальвия
Идеи
Итог деятельности
1.Под влиянием его учений появилась Голландская реформаторская церковь
2. До самой смерти продолжал проповедовать в Виттенберге
3, Попал в руки властей и был приговорен к смертной казни
4. Убеждал последователей, что надо усердно, не покладая рук, трудиться, ради
накопления богатства. Все обязаны посещать церковь, рано вечером гасить свет
5. Призывал к полному уничтожению, разрушению церквей, монастырей, гнета
Дворян и Князей вместе с их замками, крепостями
6. Призывал христианство к борьбе против высокомерия Папы Римского и
духовенства, требовал уничтожения системы отпущения грехов и указывает на
сближение с Богом путем веры

Здесь можно с уверенностью говорить об ограниченности человеческого бытия, как совершенствованного познания мироздания. Если копаться глубже в этот вопрос, то можно выявить одну лишь цель, что на протяжении всей истории, самой же истории свойственно повторяться. И только человеческий ум, а именно когнитиивные диссонансы в нём не дают нормально жить и существовать роду человеческому. Войны, проблемы общества, природы. Всё это накладывается на природу и никогда не научит человека умного (Homo umnikus)

Після смерті Ярослава Мудрого його троє найвпливовіших синів — Ізяслав, Святослав та Всеволод — утворили своєрідний тріумвірат. Впродовж двох десятиліть вони проводили спільну політику, підтримуючи єдність держави. Ярославичі обороняли країну від агресивних половців, протистояли сепаратистським тенденціям молодших князів. Проте після невдалої для Русі битви з половцями на р. Альта на Переяславщині (1068) та повстання киян незабаром у тріумвіраті почалися розбіжності. Відновити колишню єдність не вдалося навіть на з'їзді братів у Вишгороді (1072), де було прийнято "Правду Ярославичів", що значно розширювала "Руську Правду", зокрема замінивши давню родову помсту грошовим штрафом. Уже в 1073 р. Святослав з до Всеволода посів київський престол, а Ізяслав змушений був утекти до Польщі, а далі до Німеччини. З того часу Ярославичі по черзі княжили у Києві: Святослав у 1073—1076 рр., Ізяслав у 1076—1078 рр., Всеволод у 1078—1093 рр.