Расскажите о пребывании Тауекела у бухарского хана Абдаллаха и причинах его возвращения из Мавераннахра в Дешт-и Кыпчак​

  Юстиніан I народився близько 482 або 483 рр. , в м. Таурісий (Верхня Македонія), помер 14. 11. 565, в м. Константинополі, імператор Візантії (Східної Римської імперії) з 527. Юстиніан походив з селянської родини. Здобув освіту завдяки своєму дядьку - імператору Юстину I; будучи наближеним їм до імператорського двору, здійснював великий вплив на державні справи. Вступивши на престол, прагнув відновити Римську імперію в її колишніх межах, її минулу велич. Юстиніан I спирався на середн землевласників і рабовласників, шукав підтримку у православної церкви; прагнув обмежити домагання сенаторської аристократії. Велику роль в державній політиці відігравала дружина імператора Феодора. У правління Юстиніана I було проведене кодифікування римського. В цілому його законотворча діяльність була спрямована на встановлення необмеженої влади імператора, на зміцнення рабовласництва, захист права власності. Централізації держави сприяли реформи Юстиніана I. Протягом 535-536 рр. - були укрупнені адміністративні округи, в руках їх правителів зосереджена цивільна і воєнна влада, впорядковані і посилені державний апарат, армія

Під контроль держави були поставлені ремесло і торгівля. При Юстиніані I посилився податковий гніт. Жорстоко переслідувалися єретики. Юстиніан I стимулював грандіозне будівництво: споруджувалися військові укріплення для оборони від вторгнень варварів, відбудовувалися міста, в яких споруджувалися палаци і храми (у Константинополі був побудований храм святої Софії). Юстиніан I проводив широку завойовницьку політику: у варварів були відвойовані захоплені ними області Західної Римської імперії (у 533-534 Північна Африка, Сардинія, Корсика - у вандалів, в 535-555 Апеннінський півострів і Сицилія - у остготів, в 554 південно-східна частина Піренейського півострова - у вестготів); на цих землях відновлювалися рабовласницькі відносини. На сході візантійські і війська вели війни з Іраном (527-532, 540-561), на півночі відбили натиск слов'ян. У різних районах імперії (особливо в землях, приєднаних до Візантії при Юстиніані I) спалахували проти влади імператора народні повстання (у 529-530 повстання самаритян в Палестині, в 532 "Ніка" в Константинополі, в 536-548 поширився революційних рух в Північній Африці, очолений Стотзой, народно-визвольний, рух в Італії під керівництвом Тотіли).

Юстиніан все своє життя служив великій ідеї Римської імперії і приніс їй в жертву все, що мав, і навіть те, чого не мав. Імперія заплатила дорогу ціну за втілення в життя великих ідей імператора. До кінця його царювання ресурси імперії були вкрай виснажені. Отже, при всіх блискучих успіхах його правління, врешті-решт імперії крах був неминучий.

 

Олимпийские игры в Древней Греции Впервые Олимпийские игры были проведены в Древней Греции приблизительно в 776 году до н.э.. Они получили свое название благодаря  древнегреческому городу Олимпия, в котором проводились 1 раз в 4 года.Олимпийские игры представляли собой состязание в таких видах спорта как езда на колесницах, пятиборье, боевых искусствах. Олимпийские игры также носили религиозный характер, так как посвящались верховному древнегреческому богу Зевсу, который пользовался особенным уважением греков, будучи богом грома и молний.История Олимпийских игр Древней ГрецииНа время проведения Олимпийских игр, греки объявляли временное перемирье со странами, с которыми учувствовали в военных конфликтах. Каждые Олимпийские игры были настоящим праздником для греческого народа. Олимпиада была своеобразным идеологическим отражением культа тела и совершенства духа, который активно пропагандировался в Древней Греции.Героем Олимпиады воздавались почести. Существовала довольно интересная традиция: победитель Олимпиады торжественно въезжал в город на колеснице, но не через главные ворота, а через проем в стене, который сразу после этого закрывали, чтоб не выпустить из города победоносный дух Олимпиады. Победитель был одет в красный плащ, а на голове у него был венок из листьев лавра, который был символом победы.Центром олимпийских соревнований был святой круг Зевса, который представлял собой рощу вдоль течения реки Алфей. Олимпийские игры устраивались греками более трехсот раз. Согласно греческой мифологии стадион в Олимпии, где проводились Олимпийские игры, был сооружен Гераклом в честь победы Зевса над своим отцом Кроносом.Олимпийский огоньНезаменимым атрибутом Олимпийских игр был Олимпийский огонь. В Древней Греции существовал культ Прометея, который украл из Олимпа священный огонь и передал его людям, за что поплатился годами невероятных страданий. В честь Прометея древние греки зажигали Олимпийский огонь. Также, чтоб оказать честь Прометею, устраивались соревнования по бегу, где каждый бегун держал в руках зажженный факел с огнем. Победитель такого соревнования был удостоен чести зажигать огонь для жертвоприношения Зевсу, что считалось тогда очень важной миссией.За Олимпийскими играми в древней Греции наблюдали не только ее жители. На период игр в Олимпию съезжалось огромное количество представителей других государств. Впечатленные Олимпийскими играми, многие из них старались организовать подобное состязания в своей стране, но, увы, достигнуть масштабности Олимпии не смогли нигде.Олимпийские Игры закончились с приходом Христианства на земли Греции. Подобные мероприятия рассматривались ни что иное как язычество. Но, не смотря на то, что Олимпийские игры в свое время прекратили проводить, это замечательное действо не кануло в Лету.Возрождение Олимпийских игрС 1896 году после длительного перерыва Олимпийские игры провели в Афинах. Значительно расширился спектр видов спорта. С 1896 г. Олимпийские игры проводят один раз в четыре года. В период Первой и Второй Мировой войны, по вполне объяснимым причинам, игры не проводились.Олимпийские игры стали не только своеобразной данью традициям, они по-прежнему представляют собой яркое, захватывающее зрелище, к которому пристально приковано внимание мировой общественности. Города на десятилетия вперед борются за честь принимать у себя Олимпийские игры, а для спортсмена, которые в них участвуют – это не только всемирная слава, но и заслуженное вознаграждение за года работы в спорте.