Зі слів моєї прабабусі, яка розповідала моїй мамі, дідуся та прадідуся Петра Гавриловича, то було не життя, а жахіття. На превеликий жаль, моя прабабуся вже померла, а прадід Петро Гаврилович мені розповідав, що сам згадував, а що зі слів своєї матері. Він народився 26 вересня 1938 року, ще в нього була старша сестра. Жили вони в Закарпатській області. На початок війни йому було мало років. Коли оголосили тривогу він не пам’ятає, бо був ще малий. Але зі слів своєї сестри і мами він розповів: «Було це наприкінці червня 1941 року. Мама дуже злякалась взяла мене і сестру побігла швиденько до погреба. Залишивши нас за діжкою, вибігла прихопити теплі речі і щось поїсти. Мого батька вже приблизно через годину забрали на фронт». Не знаю, чи то сльози радості, що ми живемо в мирі, чи то сльози жахливих спогадів з життя його родини.
Ще його мама розповідала, що ли в погребі майже тиждень. Було дуже страшно.Вони з сестрою майже постійно плакали. Особливо, коли лунали вибухи. Через те, що він малим був, не може розповісти багато подробиць. Але війна в нього забрала не тільки батьків, а й дідів, дядьків. Ця війна була найжахливішою складовою частиною у другій світовій війні, вирішувалася доля не лише народів Радянського Союзу, всієї Європи, а й всього світу.
У Велику Вітчизняну війну загинуло понад 30 млн. осіб, майже 10 млн. із них українців, 5,5 млн військовополонених загинули у німецьких концтаборах, померли від холоду, голоду і катувань. День Перемоги радянського народу над фашистською Німеччиною у Великій Вітчизняній війні був і залишається одним із найбільш шанованих свят у країнах колишнього Радянського Союзу.
Николай 2 получил гимназическое образование в домашних условиях,где изучалась история, литература, иностранные языки, также он изучал курс юридического факультета, ученые преподавали ему основы военного дела,юридические и экономические науки. Знаний с него не спрашивали,не проверяли, как он усваивал знания. Также священник преподавал у него каноническое право. Также он усваивал военное дело на практике, проходя военную службу,а практику по управлению государством он получил, участвуя в работе Государственного Совета и Кабинета министров, принимал участие в постройке железной дороги, также он путешествовал по разным странам, где приобретал различные знания,таким образом Николай 2 получил неплохое образование.
Николай 2 был религиозен,считал себя представителем Бога и не сомневался в законности своей власти,но многие отмечали слабость его характера, он поддавался большому влиянию императицы.Он был также легкомысленный. В бытовых вещах он отличался жестокосердием.Его задачи были больше его сил. Перед Николаем 2 вставали вопросы, для которых не хватало наличия внутренних качеств, политического чутья, предвидения и политической силы,но главное он не был увлечен своим делом, как его отец.Он не относился хорошо к государственным делам, думал, что все у него складывается неудачно.
Я считаю, что для управления страной он имел очень слабый характер, недостаточную волю и не любил политическую работу.
