Крестьянская война 1773 - 1775 годов потерпела поражение, неизбежное для любого стихийного выступления крестьянства в эпоху феодализма. Причины поражения Крестьянской войны коренились в стихийности и разрозненности движения, в отсутствии ясно осознанной программы борьбы. Пугачёв и его Военная коллегия не смогли организовать армию для успешной борьбы с правительствельными войсками. Стихийному выступлению народа господствующий класс и государство противопоставили регулярную армию, административный и полицейский аппарат, финансы, церковь. Народ потерпел тяжёлое поражение, но приобрел опыт революционной борьбы. Крестьянская война поколебала веру народа в незыблемость феодальных порядков, ускорила крушение крепостничества. Последующее развитие классовой борьбы русского крестьянства в 18-19 веках шло под воздействием примера Крестьянской войны.
1. За період правління нащадків ага Мохаммада, таких як Фатх Алі-шах (1798-1834), Мохаммад-шах (1834-1848), Насер ед-Дін-шах (1848-1896), Мозаффар ед-Дін-шах (1896-1907), Мохаммад Алі-шах (1907-1909) і Ахмад-шах (1909-1925) Іран поступово втрачав територію на користь сусідніх держав, потрапляючи під тиск європейських держав, особливо царської Росії і Британської імперії.
За правління Фатха Алі перси, претендуючи на внутрішні області Кавказу (Азербайджан, Грузію, Вірменію і Дагестан), були втягнуті росіянами в тривалу боротьбу, яка закінчилася Гулістанським (1813 р.) і Туркаманчайським (1828 р.) договорами, за якими Іран був вимушений поступитися вищеназваними кавказькими землями. Під впливом Російської імперії перебувала північна частина країни разом зі столицею Тегераном.
Герат, рисова долина на Геріруд, будучи частиною древньої перської імперії, була захоплена афганцями. Кампанії з повернення цієї землі закінчилися англійською інтервенцією в Афганістан і визнанням Іраном незалежності Афганістану 1857 року.
второе не знаю, сама ищу..