Північно-Східні регіони сучасної України,
які в XVII ст. входили до складу
Московської держави й активно
заселялися вихідцями з Наддніпрянщини,
особливо козаками, — це:
a)Лівобережжя
б)Слобожанщина
в)Запорожжя
г)Малоросія​

Объяснение:

Як відомо, Царська Росія була однією з держав Антанти, що воювала проти країн Четверного союзу, але в лютому 1917 року в Росії відбувся переворот, було повалено монархію. Після цього в країні фактично утворилося двовладдя: з одної сторони – Тимчасовий уряд, який виступав за буржуазно-демократичні шляхи розвитку країни і був визнаний Антантою, а з іншої – Рада робітничих та солдатських депутатів, які виступали за більшовицький рух та створення в майбутньому радянської влади. Все це звичайно послабило позиції Росії в Антанті, і як наслідок послабило позиції Антанти у війні проти країн Четверного союзу.

Відомо, що радянську Росію на Паризьку конференцію не було за Радянське питання не стояло навіть на порядку денному. Але сама конференція весь час поверталися до цього питання. Росія - насе¬лення 1/6 частини Землі - зробила найбільший внесок у війну проти Четверного союзу, втратила більше солдатів, ніж її союзники, разом узяті.

Антанта не визнавала радянський уряд, і тому вже під час конференції розгорнула воєнну інтервенцію в деяких регіонах Росії. Союзні держави здійснили блокаду радянської держави, боючись поширення більшовизму в своїх країнах.

Але све ж таки Вільсон (президент США) за до Ллойда-Джорджа (прим’єр-міністр Англії) вирішив таємно втановити контакти з Леніним і відрядити в Москву секретну місію на чолі з Буллітом. Ленін визнав умови Вільсона важкими, але погодився з ними, вважаючи, що вони будуть основою для мирного договору з США та Антантою.

Незабаром відбулися серйозні зміни в міжнародній ситуації: в Москві утворений Комуністичний Інтернаціонал, в Угорщині проголошена Радянська Республіка, а в Росії по¬чалися воєнні наступи Колчака та Денікіна проти радянської влади.

Тому, коли Булліт повернувся з Москви Вільсон та Ллойд-Джордж офіційно заявили, що нічого не знають про будь-які умови з радянською Росією і тепер вже й слухати не хотіли про будь-які переговори з радянським урядом.

Так, згодом паризька конференція перетворилася по суті на орга¬нізатора антирадянської інтервенції: вона санкціонувала економічну блокаду радянської держави, схвалила захоплення Бессарабії румунськими військами, підтримала перебування німецьких військ у Прибалтиці, визнала уряд Колчака, великі держави організували широку воєнну до антирадянським арміям і самі посилили збройну інтервенцію в Росії.

Своим расцветом золотая орда в значительной мере была обязана беспощадному ограблению покоренных народов. как государство орда была лишена единой базы. постоянные распри ордынских ханов и непрекращающиеся восстания завоеванных народов делали неизбежным распад золотой орды. упорная борьба многих народов и прежде всего народа против татаро-монгольского ига была могучим фактором, который способствовал падению золотоордынского государства. победа, одержанная полками на куликовом поле над войсками мамая, ускорила распад золотой орды на отдельные ханства. основное ядро татаро-монгольского государства — большая орда — все более слабело. большая орда кочевала в низовьях волги. после ее распада образовалось несколько новых государств. во второй четверти xv века в среднем поволжье возникло казанское ханство. оно вело борьбу с государством за господство в среднем поволжье. первые казанские ханы улу мухаммед и его сыновья юсуф и махмутек грабили земли, порой угрожая самой москве. но в то время, когда в землях шел процесс объединения, в казанском ханстве происходила постоянная междоусобная борьба за власть. другое феодальное государство — астраханское ханство возникло в середине xv века в нижнем поволжье. это также был источник постоянных набегов на русь. сибирское ханство образовалось на территории западной сибири, между реками тоболом, турой, иртышем и обью. оно подчинило себе местные народы хантов и манси. на просторах от волги до иртыша кочевала но­гайская орда, возникшая в конце xiv века. она пользовалась большим политическим влиянием в казанском, астраханском и сибирском ханствах. под властью новообразованных государств оказались многие народы, занимающиеся преимущественно земледелием и скотоводством. важную роль в их жизни играли промыслы — охота и рыболовство. у народов поволжья выделилась своя знать, начинали строиться города. укрепленные города строили и татаро-монгольские завоеватели. подать с местного населения взималась натурой — «ясак». завоевание татаро-монголами поволжья не прервало связей руси с соседними . в конце xiv века нижегородские князья подчинили себе часть мордовской земли. с потерей самостоятельности нижегородского княжества эти земли вошли в состав централизованного государства. татаро-монгольские завоеватели обосновались на крымском полуострове в xiii веке. здесь было образовано особое татарское наместничество, подчиненное золотой орде. татарская знать стремилась закрепить в своем владении крымский полуостров. захватывались близлежащие земли, грабилось население. татаро-монгольское присутствие в крыму отрезало от руси северное причерноморье. ситуацией воспользовались итальянцы для утверждения своих колоний. в xiii веке с разрешения монгольского великого хана в крыму была основана генуэзская колония кафа. генуэзские колонии существовали и в других городах: в херсонесе, , сугдее, керчи. венецианские купцы вели борьбу с генуэзцами за право торговли с крымом. из колоний вывозились зерно, соль, меха, лес и тому подобные товары. татарские ханы сбывали через итальянские колонии рабов, получая драгоценности, ткани, оружие. колонии были обязаны платить день, а в случае отказа подвергались разорению. к 20-м xv века относится образование крымского ханства. литовское княжество, заинтересованное в ослаблении золотой орды, утвердиться в крыму в качестве хана хаджи гирею. такую же цель преследовало и правительство. поэтому оно стремилось поддерживать с крымским ханством дипломатические отношения. кроме того, купцы были заинтересованы наладить через гавани северного причерноморья торговые связи со странами южной европы. после падения константинополя и захвата полуострова, к завоева