Черво́ний теро́р — насильницькі заходи, що здійснювалися більшовиками проти широких соціальних груп, які були оголошені «класовими ворогами», включно з робітниками та селянами, та звинувачувалися в «контрреволюційній діяльності».
Объяснение:
Терор та насильство,— включно із масовою конфіскацією (грабунком) приватної власності, арештами, розстрілами, примусовими роботами, примусовою мобілізацією, організацією голоду тощо,— широко застосовувалися у Радянській Росії під керівництвом В. І. Ульянова (Леніна) одразу після захоплення більшовиками влади восени 1917 року. Тобто ще значно раніше дати прийняття Декрету «про червоний терор» від 5 вересня 1918 року[1][2][3][4][5][6][7]. Необхідність застосування терору та насильства для захоплення та утримання більшовиками влади була теоретично обґрунтована Леніним у його працях до узурпації влади восени 1917 року.[8].
