Нужен подробный план 14 параграфа,История нового времени,Юдовская 7 класс

НАЗВАНИЕ СОСЛОВИЯ
ПРАВА И ПРИВИЛЕГИИ
ОБЯЗАННОСТИ
Дворянство

Наиболее привилегированное сословие, имевшее право владеть крепостными крестьянами и огромными угодьями. Сами дворяне могли получить лучшее образование, освобождались от обязательной службы. При этом большинство дворян занимало важные посты в государственных структурах, именно эти люди влияли на то, какой становилась страна.

Дворяне были обязаны следить за состоянием своего имения и за собственными крестьянами.

Купечество

В зависимости от номера гильдии, купцы имели право вести как крупную, международную торговлю, так и просто торговать в городах. Самыми привилегированными считались купцы первой гильдии, которые порой были богаче дворян из-за наличия возможности вести международную торговлю. Купцы также имели право на получение хорошего образования.

Купцы не освобождались от трудовой деятельности и от службы в армии. Также купец мог быть обвинен в правонарушениях, его могли судить в специальных инстанциях.

Духовенство

Белое и Черное духовенство освобождалось от рекрутчины и телесных наказаний. Служители церкви имели право получить хорошее образование в духовной семинарии.

Представители Черного духовенства обязаны были посвятить свою жизнь церкви, отказавшись от семейных отношений и любых связей с внешним миром. Представители духовенства обязаны были работать на благо церкви на протяжении всей своей жизни.

Казачество

Представители казачества относились к привилегированному сословию, поскольку имели право владеть землей, освобождались от выплаты разорительных податей.

Специальный статус казаков не освобождал их от несения воинской повинности. Более того, отлично воюющие казаки были основой войска русской армии в XIX веке.

Мещанство

Мещане относились к непривилегированному сословию, однако они могли распоряжаться собственной жизнью, в отличии от простых крестьян. Помещик не имел никаких прав не представителя сословия, его не могли продать или выкупить. Эти свободные люди сами решали, к кому наниматься на работу, и за какую цену.

Мещане платили все существующие тогда подати, несли рекрутскую повинность, были основой для военной армии. К тому же, мещане практически никогда не владели землей, обладали урезанными правами и довольно высокими обязанностями.

Крестьянство

Крестьян можно смело назвать самым угнетаемым сословием. Кстати, само сословие делилось на три группы: государственные, удельные и крепостные крестьяне. Хуже всего жилось именно крепостным, поскольку всеми правами на них владел помещик, и он мог легко продать своего крестьянина как товар, отдать его за долги или убить представителя сословия без последующего наказания.

После 1861 года крестьяне стали вольнонаемными людьми, и теперь помещик не мог распоряжаться их жизнью. Однако список прав данных представителей российского общества был невелик.

Крестьяне были обязаны служить своему владельцу, они практически никогда не получали заработную плату за свой труд, не имели права получать образование. Вместе с тем, крестьян могли легко отправить служить в армию, если в стране велась война. Все решения, касающиеся жизни и смерти крестьянина до 1861 года принимал его владелец.

Відповідь:

в. медицини​

Пояснення:

1. Розвиток медицини і математики

Значних успіхів було досягнуто в розвиткові анатомії. Почали провадитися систематичні анатомічні розтини, що дало змогу створити нові теорії про природу людського організму та винайти нові методи лікування хвороб. Італійський медик Андреас Везалій (1514—1564) видав 1543 р. фундаментальну працю “Про будову людського тіла”. Незважаючи на переслідування духовної та світської влади, Везалій провадив розтини людських трупів, вивчаючи анатомію людини. Після появи його праці за вченим стала стежити інквізиція. Його схопили за брехливим доносом у розтині живої людини та засудили до паломництва в Палестину, під час якого його корабель розбився. Вчений опинився на безлюдному березі, де й помер від голоду. Проте його ім'я залишилося назавжди в історії медицини, як людини, що зруйнувала вікові забобони про побудову людського тіла і створила сучасну анатомію.

Іспанський вчений Мігель Сервет (1511—1553) відкрив кровообіг людини. За сміливість наукових поглядів і незалежність у думках його було спалено в Женеві за наказом Ж. Кальвіна.

Кровообіг людини було підтверджено під час анатомічних досліджень Везалія, а англійський лікар та анатом Вільям Гарвей (1578—1657) завершив вивчення цієї функції, створивши теорію кровообігу людини. Гарвея вважали одним із найосвіченіших людей свого часу, його відкриття стали справжньою революцією в медицині. Згодом Гарвей почав досліджувати, як зароджується людське життя. Сутність своїх дослідів він підсумував у вислові: “Все живе — з яйця”. Медичні світила тогочасної Європи не сприйняли його відкриттів і почали цькувати й висміювати талановитого вченого, але він не здавався. Сучасники зрозуміли й визнали його заслуги лише наприкінці його життя.

Італієць Джироламо Фракасторо (1480—1553) дослідив поширення інфекцій і визначив, які засоби необхідні для боротьби проти інфекційних захворювань. Вчений-аматор Антоні ван Левенгук (1632—1723) винайшов мікроскоп, який дозволив йому зробити чимало важливих відкриттів. Найбільше серед них було зроблено 1674 р., коли він першим дослідив і довів існування мікробів. У краплині води Левенгук відкрив цілий новий світ.