Объяснение:
Гоніння на християн у Римській імперії почалися з розп'яття Ісуса Христа та описаних в Новому Завіті гонінь від юдеїв[en] та тривали з різною інтенсивністю протягом трьох сторіч до 313 року, коли імператором Костянтином Великим був виданий Міланський едикт та становище християн стало легальним. Християни переслідувалися місцевою владою не регулярно і в різних обставинах, часто за примхою місцевої не християнської частини суспільства.
Гоніння зробили сильний вплив на розвиток християнства, визначивши вибір канонічних євангелій, надавши вплив на богослів'я та організаційну структуру Церкви. Серед іншого, гоніння сформували культ святих та мучеників, сприяли швидкому поширенню[en] нової релігії, появі апологетичної літератури.
Після засудження аріанства на Нікейському соборі 325 року і проголошення 380 року християнства державною релігією[en] імперії, переслідування набули форми покарання послідовників християнських вчень, визнаних єретичними.
