Змушену еміграцію на Американський галицькі українці сприймали як трагедію, як крайній вчинок, що звичайно не виключав смерть, а континенТ лише давав можливість ії трішки віддалити. Про це з болем писав видатний новеліст Василь Стефаник. Один із його герої, вирушаючи в подорож західноукраїнський за океан прощався 3 односельцями словами: «Підемо світами й розвіємось на старість, як лист п о полю». Доведіть, що такі песимістичні настрої українців-емігрантів мали підстави. У чому по- вашому, найбільша трагедія для вимушених емігрантів?
