Д/з: параграф 33 учить, выполнить письменно тест, сделать записи в тетради
Тест №4
1. Что в истории развития промышленности считается нача¬лом промышленной революции?
1) переход от присваивающего труда к производящему
2) возникновение первых мануфактур
3) создание первых монополий
4) изобретение и применение рабочих машин
2. Кто является создателем механической прялки, получив¬шей название «прялка Дженни»?
1) Дж. Харгривс
2) И.П. Кулибин
3) Т. и Д. Кранедж
4) К. и И. Шапп
3. Как называется налог, который взимается с физического или юридического лица и является одним из основных видов прямых налогов?
1) акционерный
2) подоходный
3) работающий
4) прибыльный
4. Назовите одно из последствий аграрной революции.

Тест №4
1. Что в истории развития промышленности считается нача¬лом промышленной революции?
1) переход от присваивающего труда к производящему
2) возникновение первых мануфактур
3) создание первых монополий
4) изобретение и применение рабочих машин
2. Кто является создателем механической прялки, получив¬шей название «прялка Дженни»?
1) Дж. Харгривс
2) И.П. Кулибин
3) Т. и Д. Кранедж
4) К. и И. Шапп
3. Как называется налог, который взимается с физического или юридического лица и является одним из основных видов прямых налогов?
1) акционерный
2) подоходный
3) работающий
4) прибыльный
4. Назовите одно из последствий аграрной революции.
1) увеличение производства зерна, мяса и молока
2) сокращение производства основных сельскохозяйственных структур
3) переход значительной части населения к ручному сельскохозяйственному труду
4) изъятие из оборота сельскохозяйственной продукции
5. Как изменилась численность населения Европы на протя¬жении XVIII в.?
1) существенно не изменилась
2) значительно сократилась
3) выросла почти в два раза
4) выросла на 2-3 %
6. Какое явление увеличению миграции на¬селения в XVIII-XIX вв.?
1) сохранение традиционных обычаев и правил
2) развитие транспорта
3) рас обычаев общины
4) сокращение числа городов
7. Крупнейшей по территории державой мира в начале XIX в. была
1) Франция
2) Россия
3) Индия
4) Османская империя
8. Какого вероисповедания придерживались около 87 % на¬селения в Российской империи в начале XIX в.?
1) православия
2) католицизма
3) ислама
4) иудаизма
9. Какая группа населения составляла абсолютное большин¬ство в Российской империи в начале XIX в.?
1) дворяне
2) горожане
3) крестьяне
4) военнослужащие
10. Укажите категорию привилегированного населения Российской империи начала XIX в.
1) удельные крестьяне
2) мещане
3) частновладельческие крестьяне
4) дворяне
11. Как называлась форма зависимости крестьян, выражав¬шаяся в даровом принудительном труде в хозяйстве по¬мещика?
1) оброк
2) трудодни
3) барщина
4) посевная
12. Средоточием высшей законодательной и распорядитель¬ной власти в Российской империи начала XIX в. был(а)
1) император
2) Боярская дума
3) Государственная дума
4) Святейший Синод

С одними германскими племенами Римская империя заключала договоры о дружбе и союзе. С другими вела войны. Она принимала некоторые племена на службу и селила их на своих границах, чтобы с их отбивать натиск нападавших на нее народов. С конца IV века от набегов на империю Германцы перешли к завоеваниям. Желая захватить плодородные земли и военную добычу, они целыми племенами снимались с родных мест и отправлялись в далекие походы. Впереди шли мужчины-воины, за ними двигались повозки с домашним скарбом, женщины, дети и немногие рабы, позади гнали стада скота. Так началось Великое переселение народов. Толчком к переселению послужило вторжение из глубин Азии кочевников – гуннов. Под ударами их конницы народы, занимающиеся земледелием (оседлые народы), покидали насиженные места, вступали в борьбу с соседями и усиливали натиск на Римскую империю. Гунны разгромили племенной союз готов, ранее переселившихся в Северное Причерноморье, и вынудили их двинуться на Балканский полуостров. В середине V века вождём гуннов стал воинственный вождь Аттила. Он так опустошил Европу, что современники прозвали его «бичом Божьим». Вместе с подчиненными ему племенами Аттила двинулся на Галлию. В 451 году римляне со своими союзниками нанесли гуннам страшное поражение. И вскоре военный союз, руководимый гуннами, распался. Ослабевшей Римской империи, которая еще в 395 году разделилась на Западную и Восточную, все труднее было сдерживать натиск варваров. В 455 году одно из германских племен – вандалы – захватили Рим и подвергли его двухнедельному ограблению и разрушению. Погибло много памятников архитектуры и искусства Вечного города. С тех пор словом «вандализм» называют бессмысленное, варварское уничтожение культурных ценностей. Население, страдавшее от жестокого угнетения и непосильных налогов, почти не сопротивлялось завоевателям. Многие города были разрушены, другие сохранились лишь как укрепленные места или епископские центры, третьи превратились в деревни. На века были забыты многие ремесла. Разрушались порты, пустели дороги, резко сократилась торговля. В 476 году один из вождей варваров сверг последнего императора Западной Римской империи Ромула Августула и отправил знаки его власти императору Восточной Римской империи. Западная Римская империя прекратила свое существование. 476 год считается датой окончания истории Древнего мира и началом истории Средних веков. К началу VI века германцы расселились на всей территории Западной Римской империи: вандалы – в Северной Африке, вестготы (западные готы) – в Испании, остготы (восточные готы) – в Италии, франки – в Галлии, англы и саксы – в Британии. Германцы создали здесь свои государства. Вторжения германцев разрушили ослабевшую Западню Римскую империю.

м'я українського філософа і поета-байкаря Григорія Савича Сковороди (1722 - 1794) займає дуже високий рейтинг серед імен знаменитих філософів. На думку автора даної наукової роботи, його філософська система не тільки оригінальна, але і досить сучасна.

Вибір філософських поглядів Сковороди як теми контрольної роботи зроблений автором цілком свідомо. Багато положень в цих поглядах автор розділяє і загострює увагу на тих моментах, які вважає для себе дуже важливими. Тематично робота складається з трьох частин. У першій частині стисло викладаються біографічні дані і предфілософський шлях Г. С. Сковороди. У другій - власне філософська система Сковороди, а в третій - зв'язок філософської спадщини Сковороди з сучасністю.

Шлях Григорія Савича Сковороди в Філософію. Шлях Г. С. Сковороди в філософію був довгим. З прожитих 72-х років він віддав філософській роботі лише останні 25 років свого життя. Тільки в 70-80-х роках XVIII ст. він почав створювати свої філософські діалоги, трактати, притчі і, мандруючи по Україні, став проповідувати своє філософське вчення. А шлях майже в 50 років був тільки підготовкою до цієї мандрівки в образі "старця" - бродячого філософа-наставника.

З чого ж складався цей предфілософський шлях?

Григорій Савич Сковорода народився на Полтавщині в сім'ї малоземельного козака. Декілька років (з перервами) він вчився в Києво-Могилянській академії. Потім перебував в придворній капелі в Петербурзі. У складі посольської місії був декілька років в Угорщині. Після повернення працював викладачем - спочатку в Переяславській семінарії (викладав поетику), а потім в Харківському колегіумі (читав курс лекцій по етиці). З Харківського колегіуму він був вигнаний за прочитаний ним курс "християнської ґречності", концепція якого не співпадала з офіційно-церковною. За роки, витрачені на навчання і викладання, у нього не тільки нагромаджувався життєвий досвід, але й формувалося усвідомлене відношення до світу, його проблем.

Придбання життєвого досвіду і формування світогляду відбувалося під дією поєднання двох взаємодоповнюючих і навіть сприятливих чинників: його багатосторонньої обдарованості, з одного боку, і соціальної обстановки, що різко міняється - з іншої. Біографи зазначають, що у Сковороди був глибокий розум, феноменальна пам'ять, поетичні здібності, виключно музичний слух і голос; він писав вірші, складав музику, грав на декількох інструментах, мав здібності до малювання.

Своєрідність історичного моменту полягала в тому, що це був час звільнення від феодального гніту і первинного накопичення капіталу, що супроводився моральним розтлінням, користолюбством, пожадливістю, розпустою, владою речей, духовною спустошеністю.

Особливість творчої поведінки Григорія Сковороди (яка потім відбилася і на характері його філософського вчення) полягала в тому, що при негативному відношенні до світу, що грузнув в користолюбстві, він обрав таку позитивну форму боротьби зі злом, при якій центр тягаря з області критики політичних відносин в суспільстві був переміщений в сферу освіти, культури та моралі.

Причому його власний образ життя повністю співпадав з тим вченням, яке він сам проповідував.

У 50-60 роки XVIII віку Сковорода створює в основному літературні твори. Він написав біля 50 пісень і віршів, створив цикл байок під назвою "Байки Харківські", зробив перекази ряду античних мислителів. У своїх творах в противагу моралі, заснованої на багатстві, золоті і владі, Григорій Сковорода людину "малих бажань" і обмежені матеріальні потреби. Байки Сковороди за своїм ідейним змістом служать як би прелюдією до його філософської творчості. Вже в байках звучить один з його головних філософських принципів. Його суть складається у визнанні законними і природними тільки тих потреб і прагнень людини, які відповідають природній, а не соціальній відмінності людей. Мораль його байок часто перевищує їх безпосередній сюжет.