Заслугою Серпня було створення постійної армії, потреба в якій імперія відчувала давно. Серпень встановив рекрутський набір з шістнадцятирічного віку, а в 6 н. е. - з двадцяти років. Серпень сам купував необхідні землі або платив до за свій рахунок. Потім він створив особливу військову скарбницю і всупереч Сенатській опозиції встановив новий податок з громадян Риму для її наповнення. Були створені також два постійних флоту, що базувалися в Равенні і Мізен. Іншим нововведенням у військах стала реорганізація традиційних загонів охоронців ( преторіанської когорти ) проконсулів в численний і постійного підрозділу з дев'яти когорт (дев'ять тисяч воїнів), розміщених навколо Риму. Для виконання різних завдань Серпень створив в до собі адміністративну машину, за своїм характером рудиментарну, призначену для конкретних справ без чіткої внутрішньої координації.
Объяснение:
СПОДІВАЮСЯ, ЩО ПРАВИЛЬНО
Карлу́кский кагана́т (каз. Қарлұқ қағанат ; кирг. Карлук каганаты; узб. Qarluq xoqonligi, уйг. Қарлуқ хақанлиғи) — тюркское государственное образование, занимавшее территорию от Джунгарского Алатау до Среднего течения Сырдарьи, между озёрами Балхаш и Иссык-Куль, долина рек Или, Чу, Талас, отроги Тянь-Шаня, от Испаджабской области до Отрара (VIII—IX в.) После падения Западно-тюркского каганата карлуки попадают под влияние Китая, их вожди принимают китайские титулы, но относительная самостоятельность сохраняется. С начала VIII в. начинается постепенное переселение карлуков на территорию Семиречья. Именно вмешательство карлукских отрядов позволило арабам победить в таласской битве в 751 г.
