Какое настроение господствовало в первые годы правления Александра III? Как его назвал современник?

Объяснение:

Ві́льні мисте́цтва (лат. artēs līberālēs) — термін, який спочатку означав навчальні дисципліни, спрямовані на надання загальних знань та інтелектуальних вмінь, на відміну від спеціальних професійних навичок.

Межі, охоплювані вільними мистецтвами, змінювались разом із суспільством. Спочатку стосуючись переважно античності, із розвитком науки в епоху тництва, вони включили її.

В історії освіти, сім вільних мистецтв складались з двох груп дисциплін — тривіума та квадривіума, які викладалися на додаток до теології, канонічного права та медицини[1]. Тривіум включав граматику, риторику й діалектику (логіку); квадривіум — арифметику, геометрію, астрономію й музику.

У сучасних коледжах та університетах термін «вільні мистецтва» означає неспеціальну, непрофесійну освіту, до якої належать: вивчення літератури, мов, філософії, історії, математики, а також науки як основи загальної освіти

Мудрость ярослава летописцы поднимают тему мудрости ярослава начиная с «похвалы книгам» , помещённой под 1037 годом в «повести временных лет» , которая состояла, по их сказаниям, в том, что ярослав мудр потому, что построил храмы святой софии в киеве и новгороде, то есть посвятил главные храмы городов софии — премудрости божьей, которой посвящён главный храм константинополя. тем самым ярослав объявляет, что церковь стоит наравне с церковью византийской. упомянув о мудрости, летописцы, как правило, раскрывают это понятие, ссылаясь на ветхозаветного соломона.