Объяснение:
А)ну после сметри человек стоял перед Осирисом и клялся , что не крал , не убивал, что был богобоязненым,не грабил и т.п. а вот заповеди Моисея говорили при жизни . заповеди те же самые Не убивай .Не прелюбодействуй.Не кради.Не произноси ложного свидетельства на ближнего твоего и .п.
Б) Иудаизм это авраамическая религия, у них один Бог. У других до авраамических религий многобожество и поклонение духам, животным, вещам. Так же иудеям запрещено есть не Б) Иудаизм это авраамическая религия, у них один Бог. У других до авраамических религий многобожество и поклонение духам, животным, вещам. Так же иудеям запрещено есть не кошерную пищу.
В) Как можно судить из библейских источников, евреи занимались земледелием и скотоводством. В египетской гробнице даже было найдено изображение евреев-кочевников, пасущих овец. Жили, предположительно или в больших шатрах, или в небольших одноэтажных, глиняных домах. В первую очередь ценности евреев заключались в успешной выдаче дочерей замуж, сохранении скота, большого потомства и сохранения суверенности своего народа и религии.
Объяснение:
Західноукраїнські землі були строкатими етнічно: хоча більшість населення становили українці, у Східній Галичині значною була частка поляків та євреїв; у Північній Буковині — румунів; а на Закарпатті - угорців, румунів та поляків. З приходом австрійської адміністрації, у статусі чиновників на управлінців, на західноукраїнські землі переїздили також німці.
Суспільство продовжувало ділитися на стани: шляхту, духовенство, міщан та селян. Більшість українців проживала у селах. Лише незначна кількість належала до інших, більш привілейованих станів. Тому до соціальних відмінностей, значною мірою додавалися й національні. Найбільші міста — Львів, Броди, Ужгород, Чернівці, Тернопіль — були переважно не українськими.
Селяни вдавалися до саботування нестерпних повинностей, масових втеч, бунтів та навіть збройних виступів. Найчисленнішими стали холерні бунти на Закарпатті у 1831 році та повстання Лук'яна Кобилиці на Буковині у 1843-1844 роках. Неписьменний селянин Кобилиця підбурив інших, не менш неписьменних селян самовільно захопити пасовиська та луги у своїй окрузі. Він стверджував, що має дозвіл від самого цісара, тобто австрійського імператора. Насправді ж, Кобилиця купив звичайну книгу про права й повинності жителів гір, де йшлося зовсім про інше. Але перевірити ніхто не зміг. Повстання набуло значних масштабів. Кобилицю прозвали «гуцульським королем». Придушити повстання вдалося лише втручанням урядових військ.
