6. Выберите из списка три причи
1. отсутствие у рабов вооружения
2. перевес сил в пользу римского во
3. раскол в войске Спартака
4. Спартаку не удалось поднять вос
5. рабы не умели создавать укреплё ❤️​

  дем’ян многогрішний (1668–1672 рр.) став наказним гетьманом на лівобережжі після відступу з цих територій петра дорошенка. многогрішний належав до тієї місцевої старшини, яка не бачила іншого виходу, як підпорядкуватись московському цареві, але рішуче стояла на позиції автономії. він вступив у переговори з представниками москви, і у січні 1669 р. делегація україни висловила бажання приєднати лівобережжя до москви. в березні того ж року в глухові відбулася рада, на якій були затверджені так звані глухівські статті. за ними: в п’яти містах (києві, ніжині, чернігові, острі й переяславі) мали залишатися московські воєводи; податки мали збирати представники гетьмана; реєстрове військо становило 30 тисяч чоловік. ці статті хоч і поступалися березневим статтям богдана хмельницького, але до певної міри відновлювали автономію україни (лівобережної). у 1672 р. д. многогрішний був звинувачений у таємних відносинах із туреччиною і знятий з посади гетьман

Після реформи 1861 р. народ почав брати справу освіти у власні руки. Так зародився широкий народний рух за організацію шкільної мережі поза контролем царських чиновників. Селяни, робітники, а також сільські громади самостійно відкривали народні школи й виділяли на їх утримання необхідні кошти.

На 1863 р. у Харківському учбовому окрузі налічувалося 247 і в Київському - 103 громадські однокласні школи, у створенні яких власті не брали участі. Коли ж чиновники Міністерства освіти робили спроби перешкодити розширенню мережі народних шкіл, громадськість одразу наполягала на відкритті при них додаткових класів. Селяни й робітники, не задовольняючись однокласними, почали домагатися ще й двокласних шкіл і скасування заборони мати їх більш як одну на повіт. Причому діяли люди послідовно й рішуче, поступово ламаючи опір шкільних чиновників і Міністерства освіти.