Відповідь:
Пояснення:
Японія в 20-30-ті роки 20 століття. Реферат
Наслідки Першої світової війни були вигідні для Японії: за 1914-1919 рр. обсяг національного продукту зріс у 5 разів - з 13 до 65 млрд. єн; зовнішня торгівля завойовувала усе нові ринки в Азії
Не втручаючись у війну, Японія нарощувала військову могутність, насамперед флот. Мілітаризація країни призвела до погіршення життя народу. 1918 р. в Японії відбулися стихійні повстання проти спекулятивного зростання цін на рис - так звані "рисові бунти", що охопили майже всю країну. В подальшому в Японії відбувалися численні страйки, в яких брали участь сотні тисяч робітників.
У 1920-1921 рр. Японію охопила економічна криза, яка ускладнювалася цілковитою залежністю країни від зовнішніх ринків. Погіршення становища японських трудящих сприяло піднесенню загальнодемократичного руху, активізації політичних сил лівої орієнтації. 1920 р. була створена Соціалістична ліга, що об'єднувала анархістів, комуністів, соціалістів. 1922 р. виникла Комуністична партія Японії (КПЯ).
Згідно з Версальським договором до Японії відійшли колишні німецькі володіння в Китаї і на Тихому океані. Однак Вашингтонська конференція змусила Японію відмовитися від претензій на Китай і вивести її війська з китайської території. 1918 р. Японія, висадивши свої війська у Владивостоці, взяла участь в інтервенції проти Радянської Росії. Вона окупувала Приморський край і надала до Колчаку і уряду отамана Семенова. Після низки невдач Японія змушена була в 1922 р. вивести свої війська з Приморського краю.
У 20-ті рр. в політичному житті Японії переважають мілітаризм і експансіоністські настрої. За підтримки войовничих кіл у 1927 р. до влади прийшов кабінет генерала Танаки. У меморандумі імператору прем'єр-міністр Танака сформулював програму територіальних загарбань на Далекому Сході і підриву могутності США в Тихому океані. 1931 р., Японія розпочала окупацію китайської провінції Маньчжурії. За кілька тижнів японці захопили увесь Північно-Східний Китай. Оголосивши про створення на території Маньчжурії маріонеткової держави Маньчжоу-го, Японія фактично перетворила цей економічно розвинутий район у свою колонію.
Японські мілітаристи, зокрема так звані "молоді офіцери", двічі - у 1932 і 1936 роках - робили спробу здійснити державний переворот і захопити владу. Щоб розв'язати собі руки, в 1932 р. Японія вийшла із Ліги Націй, а в 1934 р. відмовилася від Вашингтонської угоди про обмеження морських озброєнь. Японська вояччина вимагала розпочати війну проти Китаю і СРСР. 1936 р. уряд Японії уклав з гітлерівською Німеччиною "Антикомінтернівський пакт".
1937 р., скориставшись інцидентом між японськими і китайськими солдатами поблизу Пекіна, Японія розпочала широкомасштабну війну проти Китаю, яка тривала понад 8 років. На початку 1938 р. Японія заявила протест проти радянських поставок зброї та військової техніки Китаю.
Між Японією і СРСР виникали численні інциденти. Найсерйозніший із них - збройний конфлікт біля озера Хасан у 1938 р. Весною 1939 р. стався новий збройний конфлікт на кордоні Монголії та Маньчжурії в районі річки Халхин-Гол. Воєнні дії тривали до Другої світової війни. У вересні 1939 р. Японія і СРСР уклали перемир'я.
1. Издание первого Полного собрания законов Российской империи произошло в:
В) 1832 г.
2. Годы правления императора Николая I Павловича:
В) 1825 – 1855
3. Кто был отцом Николая I?
Б) Павел I
4. Реформу по улучшению положения государственных крестьян разработал:
В) П. Киселев
5. III отделение Собственной Его Императорского величества канцелярии было органом, ведавшим:
Б) политическим сыском
6. Для укрепления государственного аппарата Николай I:
В) преобразовал министерства в коллегии
7. Реформирование государственной деревни свидетельствовало о стремлении Николая I:
В) ослабить остроту крестьянского вопроса
8. Даты 1837 и 1851 гг. связаны с:
А) открытием первых железных дорог в России
9. Кем приходился Александр I Николаю I?
Б) братом
10. Промышленный переворот в России начался в период правления:
В) Николая
11. О развитии капитализма в России свидетельствует:
Б) рост количества мануфактур и фабрик и наемных рабочих
12. В какой отрасли начался промышленный переворот в России?
Б) в текстильной промышленности
13. Какой событие из перечисленных произошло позже остальных?
А) разгром кружка Буташевича-Петрашевского
14. Теория «официальной народности» возникла в годы царствования:
Г) Николай I
15. Основные положения теории «официальной народности» сформулировал:
А) С. Уваров
16. Прочитайте текст и определите имя императора, о котором идет речь:
«Правление императора началось с подавления восстания на Сенатской площади… Как и декабристы император осознавал пагубность для страны крепостного права. Однако он считал, что от правительства должны исходить необходимые реформы. Сделав вывод о неблагоприятном настроении дворянства, он стремился опереться на бюрократию»
Г) Николай I
17. Установите соответствие между понятиями и определениями. К каждому элементу первого столбца подберите элемент из правого столбца. Образец оформления ответа: АА, БВ.
А) товарно-денежные отношения Б) связи в обществе возникающие в процессе обмена товарами
Б) промышленный переворот В) переход от ручного труда к машинному
В) натуральное хозяйство А) производство продуктов для личного потребления
ответ: АБ БВ ВА
18. Прочитайте отрывок и укажите название феодальной повинности крестьянина.
«Придет крестьянин как можно позже, осматривается сколь возможно чаще, работает сколь можно меньше – ему не дело делать, а день убить. На господина работает три дня и на себя работает три дня…, но не так, как на господина»
Б) барщина
19. Из текста (см. п.18) назовите указ императора Павла, которым регламентировалось время работы крестьянина.
В) О трехдневной барщине
20. Общим во взглядах западников и славянофилов было:
Б) убежденность в необходимости отмены крепостного права
21. Мировоззрение славянофилов основывалось на:
А) идее об особом пути развития России
22. В 30 – 40-е годы XIX века центрами развития либеральной общественной мысли становятся:
В) кружки
23. За необходимость развития России по европейским образцам высказывались:
В) западники
24. Прочитайте текст и определите, к какому направлению общественной мысли оно относится.
«И будут ли земледельцы счастливы, освобожденные от власти господской, но преданные в жертву их собственным порокам, откупщикам и судьям бессовестным? Нет сомнения, что крестьяне благоразумного помещика, который довольствуется умеренным оброком, счастливее казенных, имея в нем (помещике) бдительного попечителя и сторонника… самодержавие есть благо для России; сохранение его необходимо для её счастья…»
Б) славянофилы
