Каковы были исторические предпосылки формирования военных блоков?​

а початку xx ст.  національно-визвольний рух у наддніпрянській україні  набув політичного характеру: його учасники усвідомлювали необхідність боротьби за українську державу. у січні 1900 р. в харкові діячі студентського руху д. антонович, б. камінський, м. русов та інші разом із членами "вільних громад" заснували революційну українську партію (руп). її програму виклав адвокат м. махновський у брошурі "самостійна україна". в ній він закликав народ до боротьби за єдину й неподільну вільну самостійну україну від карпат до кавказу. руп обстоювала інтереси селянства, працювала в масах. рупівці взяли активну участь в селянському русі. у 1900-1901 рр, в україні відбулося 670 селянських виступів, а 1902 р. він охопив полтавську, київську, харківську губернії. селяни палили поміщицькі маєтки, ділили їхні землі. повстання придушувалися збройною силою, але це лише загострювало суперечності.

у 1902 р. м. махновський створює українську народну партію (унп). її основними цілями, сформульованими м. міхновським у кількох програмних документах, були: просвіта українського народу шляхом роз'яснення його національних інтересів; побудова самостійної демократичної держави; націоналізація землі й передача її селянам без викупу; усуспільнення засобів виробництва й ліквідація експлуатації. лідер унп м. міхновський зробив вагомий внесок у справу розбудови української державності, вказавши на те, що нашому народові слід іти до незалежності, використовуючи досвід західної цивілізації.

1904 р. частина членів рупу утворила  українську соціал-демократичну спілку, яка на початку 1905 р. влилася до меншовицької фракції рсдрп на правах її автономної секції. інша частина під керівництвом в. винниченка, с петлюри й м. порша у грудні 1905 р. проголосила утворення української соціал-демократичної робітничої партії (усдрп). це одна з найчисленніших партій, яка обстоювала ідеї автономії україни, конфіскації земельної власності й демократизації суспільного" життя. не визнаючи більшовицького революційного екстремізму, лідери партії не погоджувалися увійти до складу рсдрп. на таких же позиціях стояла єврейська соціал-демократична робітнича партія "бунд", що діяла в середовищі єврейського пролетаріату і ремісничого люду в україні.

легальну агітацію за демократичну україну в складі демократичної росії та відродження української культури проводили українська демократична партія (удп) на чолі з о. лотоцьким і є. чикаленком, а також українська радикальна партія (урп), лідерами якої були б. грінченко та с. єфремов.

певний вплив, особливо в донбасі і подніпров'ї, мала російська соціал-демократична робітнича партія (рсдрп), яка виступала згідно з програмою за повалення самодержавства й заміну його демократичною республікою, рівноправність громадян і право всіх націй на самовизначення.

Вооруженные силы фашистской Германии перед нападением на Советский Союз насчитывали 8,5 млн чел. В сухопутных войсках (5,2 млн чел.) имелось 179 пехотных и кавалерийских, 35 моторизованных и танковых дивизий и 7 бригад. Из них были развернуты против СССР 119 пехотных и кавалерийских (66,5%), 33 моторизованных и танковых (94,3%) дивизий и две бригады (см. табл. 157). Кроме того у границ Советского Союза приводились в боевую готовность 29 дивизий и 16 бригад союзников Германии — Финляндни. Венгрии и Румынии. Всего в восточной группировке войск фашистской Германии и ее союзников насчитывалось 5,5 млн. человек, 47,2 тыс. орудий и минометов, 4,3 тыс. танков и около 5 тыс. боевых самолетов. На вооружении вермахта находились также трофейные танки Чехословакии и Франции. В Советских Вооруженных силах к началу войны имелось 303 дивизии и 22 бригады, из которых в западных военных округах (ЛенВО, ПрибОВО, ЗапОВО, КОВО, ОдВО) размещались 166 дивизий и 9 бригад. В них насчитывалось 2,9 млн человек, 32,9 тыс. орудий и минометов (без 50-миллиметровых, 14,2 тыс. танков, 9,2 тыс. боевых самолетов. Это немногим более половины всего боевого и численного состава Красной Армии и Военно-Морского Флота. А всего к июню 1941 г. в армии и на флоте в наличии было — 4,8 млн. чел. личного состава , 76,5 тыс. орудий и минометов (без 50-миллиметровых минометов), 22,6 тыс. танков, около 20 тыс. Самолетов . Кроме того в формированиях других ведомств, состоявших на довольствии в НКО, находилось 74 944 чел.; находилось в войсках (силах) на “Больших учебных сборах” — 805 264 военнобязанных, которые были включены в списочную численность войск (сил) с объявлением мобилизации. Важнейшей составной частью бое являются количество и качество вооружения и военной техники. Ударные и маневренные возможности войск, разнообразие и эффективность применяемых ими боевых действий обуславливаются уровнем их технической оснащенности. Перед нападением на СССР после кампаний в Западной Европе и Польше на оснащении германского вермахта были оставлены образцы вооружения и техники, показавшие наилучшую эффективность в боевых действиях, проведена модернизация ряда выпускавшихся видов вооружения, вся техника отремонтирована и ее ресурс доведен до необходимого уровня к успешному применению в войне. В Советском Союзе при подготовке Красной Армии к защите от возможного нападения извне также уделялось большое внимание ее техническому оснащению. Однако качественное состояние ее вооружения уступало германскому. В Советских Вооруженных Силах, в том числе и в западных военных округах, армиях резерва Главного командования, выдвигавшихся к западным границам, находилось большое количество вооружения и военной техники устаревших образцов или с недостаточно высокими тактико-техническими характеристиками, нуждавшихся в капитальном и среднем ремонте. Объясняется это тем, что начавшееся в конце 20-х и начале 30-х годов XX в. развитие индустриальной и научно-технической базы страны не позволяло сразу конструировать и производить наиболее качественные образцы вооружения. За 10-12 лет до войны в СССР было выпущено большое количество оружия и боевой техники, которые быстро устаревали, отставали от требований времени. Их нужно было снимать с оснащения армии и заменять новыми. Однако оборонные отрасли не справлялись с этим. В то же время происходило увеличение количества танковых, артиллерийских, авиационных формирований, особенно после 1939 г. с переходом на комплектование армии по закону о всеобщей воинской обязанности и в условиях нарастания угрозы войны. Устаревшие образцы боевой техники оставались в вооруженных силах и направлялись на оснащение новых формирований.

Таблица 112. Боевой и численный состав вооруженных сил Германии, ее союзников и СССР перед началом Великой Отечественной войны