В XIV столетии Русь стала постепенно оправляться от татарского погрома, вместе с тем демонстрируя стремление к централизации удельных княжеств. Самым знаменательным фактом в это время являлся рост хозяйственного и политического могущества северо-восточных городов.
Но если старые центры – Суздаль, Владимир, Ростов, разрушенные полчищами Батыя, потеряли свое былое значение, то Переславль-Залесский, благодаря выгодному расположению и природным богатствам, напротив вступил в пору расцвета.
Еще в середине XIII века из обширного Переславльского края в самостоятельные владения выдвинулись Москва и Тверь, а в начале XIV столетия эти города выступали уже в качестве основной политической и хозяйственной силы северо-восточной Руси.
Следует отметить и роль Орды, которая с одной стороны стремилась ущемить права московских и тверских князей, а с другой – содействовать централизации великокняжеской власти, которая обеспечила бы надежное и бесперебойное поступление доходов в ордынскую казну и держала бы в узде русское население.
Объяснение:
На початку XX ст. в Австро-Угорській імперії значно активізувалося суспільно-політичне життя. У різних регіонах загострювалися суперечки про необхідність реформування її державного устрою, виникли невідомі раніше політичні об’єднання, з’являлися нові лідери з власним баченням розв’язання проблем. Для суспільно-політичного життя Галичини визначальним залишалося польсько-українське протистояння. Діячі польського руху, ведучи боротьбу за відродження своєї державності, фактично ігнорували права українців. Однак на початку XX ст. залишати поза увагою український рух у Галичині вже було неможливо. Завдяки діяльності українських політичних партій, громадських організацій, культурно-освітніх товариств тощо, із пригнобленої безправної селянської маси сформувалося свідоме своїх політичних інтересів українство. Це спричинило зміну в співвідношенні сил між поляками та українцями в Галичині. Хоча перші й надалі утримували владу в краї, українці значно перевищували їх своєю свідомістю та згуртованістю. Завдяки цьому українські діячі розгорнули боротьбу за здобуття нових політичних прав для українців. Політична боротьба поєднувалася із соціальними протестами галицьких селян і робітників. Водночас розгорталася робота з організації українського національного життя: стабільно діяла мережа освітніх, культурних, наукових установ, кооперативів тощо.
Объяснение:
