Перші притулки християн у Римі?​

В 1804 году Россия заключает союз с Австрией и вступает в третью антинаполеоновскую коалицию, в которой также участвуют Англия и Швеция. Кампания заканчивается чудовищным поражением под Аустерлицем в 1805 году. В условиях войны и военного поражения очень трудно проводить какие-то реформы — и первой волне реформистской деятельности Александра приходит конец. В 1806 году начинается новая война (на этот раз Россия в союзе с Англией, Пруссией, Саксонией, Швецией), Наполеон снова празднует победу и заключает выгодный для себя мирный договор с Александром. Россия неожиданно меняет антифранцузскую политику на резко профранцузскую.

Отто фон Бісмарк (1815-1898) походив, із відомого, але збіднілого прусського дворянського роду. Він народився, як уже згадувалось, в невеличкому помісті Шенгаузен неподалік від Магдебургу. 
Наслідуючи сімейну традицію, він повинен був стати військовим, але мати, що була родом із професорської сім’ї, не розділяла військових здібностей молодого юнкера і мріяла побачити свого сина перспективним та успішним на дипломатичній роботі [11, 6]. 
Очевидно, під її впливом молодий Бісмарк, спочатку закінчив школу, а згодом, вивчивши правознавство в Геттінгенському та Берлінському університетах, почав робити спроби влаштуватися до дипломатичного відомства. Через відсутність необхідних зв’язків Бісмарк був змушений добиватися своєї цілі складнішим шляхом: він став чиновником судового, а пізніше адміністративного відомства. Проте ця робота була нетривалою, і Бісмарк виніс із цього досвіду стійку відразу до бюрократичної роботи. Незабаром Бісмарк залишив посаду і перебрався у володіння, де став управляти батьківським помістям і в цьому плані добився значних успіхів