Правда ли что накануне принести он севера на хоккее Пиренейском полуострове владел карфагена пиренейский полуостров и крупные острова принадлежали Риму ​

Девичий костюм Московской губернии середины XIX в. Он состоит из цветной рубахи с широкими суженными книзу рукавами и косоклинного сарафана, украшенного цветной полосой и оловянными пуговицами. Жемчугом расшит головной убор, косник, ожерелье. 

Прямой сборчатый сарафан более позднего периода. Его делали из четырех — восьми прямых полотнищ ткани, собранных вверху мелкими складками, застроченными на 3-5 см от края спереди и на 10-20 см сзади. Прямые сарафаны шили из набивной ткани: пестряди, кумача, сатина, ситца, атласа, кашемира, парчи с цветочным узором. Рубаху к нему также делали из яркой цветной ткани. 
ак же они носили полушубки с длинными рукавами, обычно целиком закрывали ладони рук. Застёгивались на застёжки и подпоясывались широким поясом или кушаком, за который при работе и переездах затыкались рукавицы, топор, кнутовище. Шубы шили портные мужчины, которые ходили по деревне от дома к дому. Весной и осенью, когда отправлялись в дорогу на лошади, обычно надевали чапан или азям - халатообразную одежду без застежек, с огромным отложным воротником. Некоторые чапаны застегивались у ворота на одну пуговицу. Зимой чапаны надевали на шубу, полушубок, а иногда на тулуп. Термин "чапан" имел широкое распространение. Шили чапаны из очень плотного и толстого домотканого сукна, выкрашенного в темно-коричневый цвет, на холщовой подкладке. Кроили чапаны обычно из 4 прямых полос ткани: между ними по бокам вставляли по одному - два клина, доходящим до пройм. Чапан в состав русской одежды вошел под воздействием соседних тюркских народов. Такого же покроя как чапан, были тулупы из овчины. Мужчины надевали тулупы в дальнюю дорогу, при перевозке зимой сена с лугов, дров из леса.

Мужской костюм был менее разнообразен, чем женский. Мужская одежда середины ХIХ столетия, надевавшаяся непосредственно на тело, состояла из домотканой холстовой рубахи - косоворотки и также портков, в основном полосатых

Китай має приблизно 80% території - гори і плоскогір'я. У Східному Китаї розташовані найбільші рівнини, а також гори заввишки до 3000 м. Клімат тут мусонний. Густа мережа повновод¬них річок, більшість із них судноплавні. На півночі й південному сході збереглися великі лісові масиви. Найбільш родючі ґрунти розташовані на території Великої Китайської рівнини й рівнини Сунляо. У рельєфі Західного Китаю переважають високі гори, нагір’я, а також улоговини. Значна частина території має висоту більше ніж 3000 м. Клімат різко континентальний. Річок мало, вони мало¬водні, деякі періодично всихають. Більшість земель не придатні для ефективного ведення сільського господарства.

З давніх часів основним заняттям жителів країни було землеробство. Основною сільськогосподарською культурою в Китаї був рис, що приносив по 2-3 врожаї на рік. Для кращого обробітку полів селяни використовували биків. До того ж китайці навчилися застосовувати добрива. Це значно збільшувало врожаї, що сприяло процвітанню країни.

У Західному Китаї на плоскогір'я розвивалося скотарство.

Стародавній Китай є батьківщиною шовку, виробництво якого, за легендами, виникло близько V тис. до н.е. Для виготовлення цієї тканини китайці вирощували шовковицю, її листям годували шовкопрядів. З їхніх коконів отримували натуральну шовкову нитку.