Відповідь:
У перші віки I тисячоліття до н. е. латини, сабіни, вольски, екви, самніти знаходилися на стадії розкладання первіснообщинних відносин, жили в умовах військової демократії. На цій стадії розвитку війна є постійною спільною роботою, яка ведеться заради захоплення об’єктивних умов існування і для зміцнення цих захоплень. Головним об’єктом завоювань була земля. Під час набігів захоплювалися худоба, зброя, будь-яке начиння. З ростом продуктивних сил з’являються надлишки продукції, поширюється патріархальне рабство, збільшується народонаселення. Це призводить до того, що значення війни зростає.
Рим із самого початку воює з сабінами, латинами, етрусками. Спроби оволодіти правобережжям Тибру успіху не мали, але римлянам вдалося перекинути міст через річку. При Анке Марциї римляни поставили під свій контроль гирло Тибру з його соляними розробками, а при останніх царях опанували м. Габії, відняли частину території у вольсків і затвердилися в Південній Лації, заснувавши колонію Сігнію і порт Цирцеї.
Зі встановленням Республіки розширення римської території тривало. У завойовані землі римляни виводили колонії, які ставали форпостами подальших завоювань. Античний Рим не міг обійтися без колонізації. Низький рівень розвитку продуктивних сил обумовлював обмеження населення в полісах і тим самим відхід частини громадян в колонію. Основа її проводилася за рішенням народного зібрання, що визначало місце поселення і число колоністів. Для організації колонії обиралася комісія з трьох чоловік, яка давала їй ім’я, здійснювала контроль за розмежуванням території, виділенням в ній громадських і приватних земель і здійсненням релігійних обрядів. Практичну роботу проводили фахівці-землеміри.
Міжнародне становище і війни Риму в V ст. до н. е.
Спочатку Рим був ординарним містом Лація і входив в союз 30 латинських міст. У кінці царської епохи Рим зайняв переважаюче положення в Лації, його ріст і експансія почали тривожити латинів. З кінця VI ст. до н. е. ситуація змінюється. У зв’язку із вигнанням з Риму етруського царя Тарквінія Гордого (510 р. до н. е.) активізувалися етруски. Цар міста Клузія, Порсена, надаючи до Тарквінію і сподіваючись на підтримку невдоволеного патриціями плебсу, обложив Рим. У римських легендах боротьба з Порсеном зображується як ланцюг патріотичних подвигів героїв. Так, один із них, знатний юнак Гай Муцій, прагнучи убити Порсену, пробрався у ворожий табір, але помилково убив його секретаря. Він був схоплений і доставлений до царя. На допиті Муцій, демонструючи свою стійкість, поклав руку на вогонь для жертвопринесень, і спокійно переносив нестерпний біль. Убитий цим, Порсена відпустив героя, а Муцій, який втратив спалену праву руку, отримав в Римі почесне прізвисько Сцеволи (Лівші). Насправді ж Рим впоратися з Порсеною самостійно не зміг. На до йому прийшли латини і одвічні вороги етрусків — кампанські греки. Їх об’єднаними зусиллями і була досягнута перемога під Аріцієй (508 р. до н. е.).
Проте після відображення загальної небезпеки відношення римлян з латинами погіршали і вилилися в так звану 1-у Латинську війну. Вона тривала декілька років і закінчилася до 493 р. до н. е. миром. Рим вимушений був вступити в новий союз з латинами на умовах невтручання в їх внутрішні справи, взаємної військової до рівного поділу здобичі. Латини, з якими був укладений договір, складали тоді федерацію 8 міст, яка виникла, ймовірно, в період боротьби з Порсеною. Союз групувався навколо загальних святинь і культів — Юпітера Лаціарського на Альбанській горі, Юнони в Лавінії, Діани у Немейского озера. Члени союзу були рівноправні. На чолі його стояв виборний диктатор. За місцем зборів союз називався Аріцийською федерацією, активну роль у ньому грало місто Тускул.
Пояснення:
Объяснение:
1. Санкт-Петербург был основан в: 1) 1703г.
2. Что из перечисленного было причиной Северной войны? 2) необходимость выхода России к Балтийскому морю
3. Что стало одним из итогов реформ государственного управления Петра I? 4) оформление абсолютной монархии в России
4. Кто из перечисленных лиц являлся предводителем крупного народного движения в период правления Петра I? 3) Кондратий Булавин
5. Укажите, кто из перечисленных военачальников командовал русскими войсками в сражениях Северной войны. 3) Б.П. Шереметев
6.
7. Прочтите отрывок из указа Петра I и укажите, где произошло сражение, о котором идёт речь.
«Сия у нас победа может первая назваться, понеже над регулярным войском никогда такой небывало, к тому ж ещё гораздо меньшим числом будучи пред неприятелем, и поистине оная виною всех благополучных последований России, понеже тут первая проба солдатская была и людей, конечно, ободрила, и "матерью Полтавской баталии" названа как одобрением людей, так и временем». 2) у д. Лесной.
8. Ниже приведён перечень терминов. Все они, за исключением одного, возникли в эпоху Петра I.
Найдите и запишите порядковый номер термина, «выпадающего» из данного ряда. 5) присяжный заседатель.
9. Запишите термин, о котором идёт речь. «Воины, набиравшиеся в регулярную российскую армию по повинности, введённой Петром I». ответ: рекруты. (Учреждение в России рекрутской повинности было инициировано Петром I в 1705 г. Данное преобразование преследовало цель значительного увеличения численности отечественной армии. Отныне периодически государственной властью выпускались указы о новых рекрутских наборах, в которых указывалось число представителей податного населения, с которого взимался в армию один рекрут. В свою очередь для дворян повинность была поголовной. Первоначально срок, который должны были служить рекруты, являлся пожизненным.)
10. Эпоха Петра I стала переломной в истории развития России. Во все сферы общественной жизни привносились изменения. Культура петровской эпохи сочетала в себе новации Запада и традиции патриархальной Руси. Приведите любые два примера преобразований в области культуры и в царствование Петра I.
1) Преобразования эпохи Петра I были подготовлены всем предшествующим развитием России.
2) В XVII в. не было предпосылок, необходимых для проведения столь масштабных реформ.
(При выборе первой точки зрения может быть указано: - отмена местничества, сближение поместного и вотчинного землевладения, увеличение числа служилых людей; - появление первых мануфактур, развитие внутренней и внешней торговли; перехода от сословно-представительной монархии к абсолютной; появление полков "нового строя"; обмирщение культуры, изме-нения ву быту части верхов общества.
Пр выборе второй точки зрения может быть указано: - в XVII веке Россия значительно отставала от уровня развития западно-европейских государств; - внешнеполитические успехи России были весьма скромными, выход в Балтийское и Черное море был по-прежнему закрыт; мануфактурное производство было развито слабо, мануфактур было мало; государственный аппарат оставался неизменным; культура, быт, весь жизненный уклад оставались традиционно патриархальными.)
11. Важным событием русской истории начала XVIII в. была Северная война.
Назовите не менее трёх сражений Северной войны.
Битва при Головчине (1708) ,Битва при Лесной (1708) ,Полтавское сражение - генеральное сражение между русской и шведской армиями 27 июня (10 июля) 1709 года
Каковы основные итоги Северной войны? Укажите не менее трёх итогов.
1)Россия получила выход к Балтийскому морю и стала морской державой.
2) Появились благоприятные предпосылки для развития культурных, экономических, политических связей со странами Запада.
3)Возрос международный авторитет, Петр принял титул императора, Россия объявлена империей.
(Северная война в истории России была одним из самых длинных конфликтов, который не только принес значительные разорения, но и сильно посадил экономику. Касательно территориальных и политических во то естественно Российская империя достигла значительных успехов. В состав государства вошли: Ливония, Эстляндия, Ингрия, Карелия и Санкт-Петербург. Также Петр I в этой войне смог добиться главной цели - получить выход к Балтийскому морю. Фактически Северная война была затяжным конфликтом, как говорят теперешние историки, проигрыш Швеции очень сильно послабил позиции короля в стране, начав Эру свободы.)
