АгентК
06.08.2021 15:12





Розробки уроків

Підручники

Відео

Атласи

Реферати

Книги

Підручник по Всесвітній історії. 8 клас. Ліхтей - Нова програма

Практичне заняття 4

Повсякденне життя в країнах Західної Європи у XVIII ст.

1. Прочитайте уривок і дайте відповіді на запитання.

«У середині XVIII ст. матеріальний життєвий устрій основної маси населення Європи — селян або ремісників у невеликих містечках — залишався приблизно таким самим, як і за декілька століть до цього. В інтелектуальному житті натомість відбулися надзвичайно серйозні зміни. Поки що вони стосувалися тільки представників освіченої еліти, яка швидко розвивається й дедалі більше задає тон суспільним змінам у цілому» (Кенігсбергер Г. Європа раннього Нового масу. 1500-1789).

1. Чому добробут селян і ремісників не змінювався на краще?

2. Хто був рушійною силою суспільних змін? Чому вони стосувалися лише представників освіченої еліти?

2. Прочитайте уривок і дайте відповіді на запитання.

«...У XVIII ст. остаточно сформувалося таке почуття, як батьківська любов, яке не було відоме людям доби Середньовіччя [...] У цей час виникли дитяча мода, ігри, казки (на Заході цей літературний жанр запровадили французи Шарль Перро та Франсуа де Фенелон). Відтак суспільні еліти створювали дитині якомога кращі умови, щоб повністю розвинулися її уява та почуття, виявився інтелектуальний потенціал. Батьки, які усвідомлювали неповторну цінність своєї дитини для себе, намагалися дати їй добре виховання та освіту, планували її майбутнє...» (Ададуров В. Історія Франції. Королівська держава та створення нації (від початків до кінця XVIII ст.). — Львів, 2002).

1. Яким було ставлення до дітей у добу Середньовіччя?

2. Коли сталися зміни в суспільній свідомості щодо погляду на світ дитинства?

3. Які казки Ш. Перро ви читали в дитинстві?

4. Чи пов’язували батьки процес виховання дитини з її майбутнім життям?

3. Прочитайте уривок про бал при дворі французького короля Людовіка ХV й дайте відповіді на запитання.

«Близько 7-ї години ввечері король пройшов до королеви... Їх Величності, дофін, сестри короля, принцеси крові й придворні кавалери та дами, розкішно вбрані, в одежі, що вражала своїм багатством і смаком не менше, ніж дивовижним блиском коштовностей, вийшли процесією й прибули під супровід усіх інструментів, розпорошених у всіх кімнатах величезних апартаментів» (Французький журнал «Mercure de France»).

1. Як проводили своє дозвілля наближені до королівського двору особи?

2. Хто входив до свити короля?

3. З якою метою представники аристократії намагалися потрапити на королівський бал?

4. Прочитайте уривок і дайте відповіді на запитання.

«Характерним явищем тогочасного суспільства була перука. Уведення перуки [...] приписують то Людовікові XIII, то Людовікові XIV, які в такий б хотіли приховати лисину. У другій половині XVII ст. в моду входять пишні, що спадають до плеч кучерями, перуки. Потім їх стали припудрювати, а у XVIII ст. чоловічі перуки носили у вигляді невеликих накладок із косичками, а пані продовжували носити складні каркасні конструкції, заввишки кілька десятків сантиметрів. Популярність такої екстравагантної і шкідливої моди пояснювалася демонстрацією статусу й авторитету...» (Кенігсбергер Г. Європа раннього Нового часу. 1500-1789).

1. З якою метою в середовищі аристократії з’явилися перші перуки?

2. Наскільки зручними були перуки в щоденному побуті знаті?

3. Чи були перуки шкідливими для здоров’я?

4. Чому не носив перук?

5. На початку XVIII ст. в Парижі усталився звичай, коли жінки дворянського походження приймали в домашніх салонах різних приватних осіб для вишуканих розмов на заздалегідь заплановану тему. Так формувалися кола людей з інтелектуальними інтересами. У середині XVIII ст. існувало багато таких салонів. Так, автори «Енциклопедії», починаючи з 1764 р., збиралися в салоні мадемуазель Жюлі де Леспінас.

Прочитайте уривок і дайте відповіді на запитання.

«Мадемуазель де Леспінас удалося згуртувати у своєму домі надзвичайно вишукану, інтелектуальну й найрізноманітнішу публіку. Вона сходилася сюди щоденно від п’ятої до дев’ятої години ввечері. Коло учасників постійно змінюється. Людина завжди може бути певна, що зустріне тут виняткових чоловіків усіх можливих рангів із державних органів, з церковних кіл, з королівського двору або військових кіл. Регулярно сюди приходять визначні іноземці й письменники... Мадемуазель вступною промовою задає тему, підтримує розмову або відходить від неї, залежно від свого бажання. Політика, релігія, філософія, новинки — у цих дебатах не оминають жодних тем».

1. Хто з авторів «Енциклопедії» міг бути присутнім на прийомі в салоні Жюлі де Леспінас? 2. Яка публіка зазвичай збиралася на таких вечірках? 3. Як проходили інтелектуальні дискусії? 4. Чи були на них, на вашу думку, заборонені теми?

6. Розгляньте ілюстрацію і дайте відповіді на запитання.

1. Якби вважаєте, представники яких суспільних верств є гостями мадам Жофрен?

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
kola3344
18.03.2020 15:18
Творчество — процесс деятельности, создающий качественно новые материальные и духовные ценности или итог создания субъективно нового. Основной критерий, отличающий творчество от изготовления (производства) — уникальность его результата. Результат творчества невозможно прямо вывести из начальных условий. Никто, кроме, возможно, автора, не может получить в точности такой же результат, если создать для него ту же исходную ситуацию. Таким образом, в процессе творчества автор вкладывает в материал некие несводимые к трудовым операциям или логическому выводу возможности, выражает в конечном результате какие-то аспекты своей личности. Именно этот факт придаёт продуктам творчества дополнительную ценность в сравнении с продуктами производства. 
Творчество в науке, на мой взгляд - можно любого ученого привести в пример, потому что результат их деятельности - будь то выведенная формула, до того не известная, или открытие - результат, может быть и группы людей, но в итоге кто-то один все-таки ее выводит. Гей-Люсак, Ньютон, Алферов, Перельман, и многие, многие другие. Все-таки это результат ТВОРЧЕСТВА, остальные в основном исполнители. 
А искусство - ну кто может повторить "Монну Лизу", "Секстинскую мадонну" или "Утро в сосновом бору" ТАК, как это написали эти художники. А кто сейчас может написать "Войну и мир", достойную Толстого? 
Даже сравнить двоих простых инженеров. Один мыслит стандартно, а другой находит оригинальные решения. Это и есть творчество.
0,0(0 оценок)
Ответ:
musiclove2
18.03.2020 15:18

Один из наших вельмож, ездивший за границу, привез Петру пистолет. Царь очень потешался подарком, но, к несчастию, сломал курок. Не нашлось в Москве мастера его починить, и кто-то посоветовал обратиться в Тулу, где кузнец Никита Демидов Антуфьев славился ловкостью и искусством. Петр, ехавший в Воронеж, захватил пистолет с собой, остановился в Туле и приказал позвать кузнеца, который объявил, что дело можно поправить, но что починка потребует времени. Петр оставил ему пистолет с тем, чтоб взять его назад, когда поедет обратно в Москву. Месяца через два государь прибыл опять в Тулу и спросил о своем заказе. Никита Демидов принес ему пистолет. Осмотревши его, Петр похвалил кузнеца и прибавил: — А пистолет-то каков! Доживу ли я до того времени, когда у меня на Руси будут так работать? — Что ж, авось и мы супротив немца постоим! — отозвался Никита. На беду Петр выпил лишнюю рюмку анисовки, и эти ненавистные слова, слышанные им уже столько раз, взбесили его. Он не сдержал руки и крикнул, ударяя в щеку Антуфьева: — Сперва сделай, мошенник, потом хвались! — А ты, царь, — возразил, не смущаясь, кузнец, — сперва узнай, потом дерись! При этих словах он вынул из кармана пистолет и продолжал: — Который у твоей милости, тот моей работы, а вот твой, заморский-то. Разглядев пистолеты, обрадованный Петр подошел к Никите и обнял его. — Виноват я перед тобой, — сказал он, — и ты, я вижу, малый дельный. Ты женат? — Женат. — Так ступай же домой и вели своей хозяйке мне приготовить закусить, а я кое-что осмотрю да часика через два приду к тебе, и мы потолкуем. Кузнец, не чуя от радости земли под ногами, полетел домой. Жена его не поскупилась, разумеется, на угощенье, принарядилась и встретила дорогого гостя с низким поклоном. Петр, отведав хлеба-соли, разговорился с Антуфьевым и спросил его, не возьмется ли он устроить в Туле ружейный завод, о котором царь давно мечтал, и много ли потребуется денег на это предприятие. Антуфьев попросил пяти тысяч. Они были ему немедленно выданы из казны, и он приступил к делу в добрый час. Завод был выстроен, пущен и стал снабжать ружьями нашу армию. Петр, довольный распорядительностью Антуфьева ему в Тобольском и Верхотурском уездах два железные завода на Каменке и на Неиве, которые давали мало дохода за неимением искусных управителей. Кузнец принял этот дар с большой благодарностью и обязался, в свою очередь, поставлять ежегодно царю известное количество военных запасов, пушек и железа

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота