У середині VI ст. до Р.Х. шостий римський цар Сервій Туллій затверджує перші в історії давнього Риму закони, внаслідок яких все населення Риму було поділено на класи за майновим принципом[1]. Внаслідок цього розпочинається поступове формування заможного класу громадян(патриціїв) та бідних плебеїв. У 510 році було повалено владу останнього римського царя Тарквінія Гордого, внаслідок чого в Римі утверджується республіканська форма правління. За своєю спрямованістю Римська республіка була патриціанською[1]. Це не могло не призвести до напруженості між класами. В цілому, період боротьби патриціїв та плебеїв займає період від реформ Сервія Тулія до 287 р. до Р.Х.(плебісцит Гортензія)'[2].
Объяснение:
