Життя Західної України відрізнялося рівнем економічного розвитку. Західна Україна була менш розвинутою (у плані промисловості),була придатком ЧСР(Чехословацької республіки), Польщі, Румунії (заборона української мови,румунізація)
УРСР запроваджувала форсовану індустріалізацію(підвищений темп зростання промисловості),створювалась програма "Лікнеп"(суть полягала в тому,щоб один писемний навчив одного неписемного,задля підвищення рівня грамотності в країні)
Спільне : На території УРСР переселяли населення з інших регіонів СРСР (Росії і т.д),На території Західної України була політика осадництва(Коли польським шляхтичам надавались землі на території України).
.Заборона української мови на зміну державній(в УРСР - російська, Західна Україна - Польська, Чехословацька,Румунська).
Заборона української церкви у Західній України,заборона взагалі будь-якої релігійної діяльності - УРСР.
Відмінність : Різний ідеологічний склад політичної системи. УРСР - авторитарний (тоталітарний) режим. Чехословацька республіка - республіка(з 1938 заборона комуністичної партії).
Рівень промисловості у УРСР був значно вищий за Західно-Українські землі.
Развитие культуры в русских землях во второй половине 13 века - 14 веков.
Нужно отметить, что время с 13 по 14 века – это эпоха зависимости Руси от Золотой Орды. Поэтому многие города и ремесла исчезли навсегда, или не практиковались хотя бы в тот период. Здания из камня не строились, перегородчатая эмаль не использовалась больше вообще. Кроме того, историки прекратили вести летописи.
Только в конце 13 века началось культурное восстановление Руси. Появляются старые-новые города – Тверь, Новгород и Москва.
В 13 веке книги писали от руки согласно уставу и полууставу. А спустя 100 лет, в конце 14 века в писательстве появляется скоропись. То есть писатели начали писать буквы слитны и это существенно ускорило процесс написания и переписывания книг. В это же время на Руси появилась итальянская и французская бумага более дешевого качества. По итогам, на Руси стало больше книг.
Что касается литературы, то самым знаменитым писателем был Епифаний Премудрый (монах), который писал о житие Дмитрия Донского и Сергия Радонежского и других личностей.
Затем появляются и другие литературные жанры – литература посвящается военным победам «Задонщица», «Слово о полку Игореве».
В 14 веке также развивается архитектура, появляются новые стили. Например, ярким примером архитектуры того времени является на Ильине улице, а также Софийский собор.
