Господарство та суспільне життя Греції та Риму має значний вплив на сучасний світ і на культуру, господарство та політичну систему багатьох країн світу.
Грецьке суспільство було поділене на 4 групи: рабство, занятіть, склад малоземельних і склад землевласників. Землевласники мали більше прав і можливостей, ніж інші групи. У Греції була демократія, де кожен громадянин мав право голосувати та був представлений у популярних радах. Хоча ця система демократії була обмежена існуючими дискримінаторними політиками.
Римське суспільство було організоване за класами. Римі штату було поділено на 2 класи: патриції і плебеї. Патриції, які були військовими лідерами та майнові власники, мали більше прав, ніж плебеї. Президентом Римської республіки було громадське добре, і велика фракція римських громадян, зазвичай знайшла спільність на користь Римської імперії.
З точки зору господарства, Греція та Рим мали значний вплив на світову економіку. Навіть у цьому часі позасвітова історія полуострова була неабияк двигуном економіки, на просторах басейну Середземного моря з'явилися перші державні споруди і засоби кредиту.
Важливий фактор провінціального життя у Греції було релігійне, культурне і суспільне злиття. У Римі культура підтримувалася розмаїтими школами мистецтва, Міхаела Ангело вважав, що складно завоювати світ, вивчивши за тисячі років рабства, яке наша культура зберегла з позиції культурного розвитку та його спадкоємців.
В XVII веке правительственная политика относительно ясачных людей была в основном направлена на поддержку интересов помещиков и землевладельцев. Ясачные люди считались собственностью помещиков и лишены свободы передвижения и выбора профессии. Однако в течение столетия произошли некоторые изменения в их положении, такие как ограничение практик прямой купли-продажи крестьян и введение ограниченных прав на приобретение земли. Эти изменения были шагом к ограничению власти помещиков и постепенному улучшению положения ясачных людей.
