Відповідь:
надіюсь до Пояснення:
Римський патронат – інститут, який з’явився за часів Римської республіки (509 р. до н. е.), і продовжував своє існування аж до занепаду Римської імперії. Але хоч би якої з цих думок ми не трималися, у всякому разі ми повинні визнати, що відносини між патронами і клієнтами були побудовані за аналогією з родинними відносинами. Клієнт, обравши собі патрона з числа кровних римських громадян (патриціїв), приписувався до його роду, прилучався до родинного культу і отримував право називатися родинним ім’ям патрона [1, c. 175]. Він вважався як би усиновленим патроном.
Його ставлення до патрона були не тільки подібні спорідненим, але вважалися навіть священними, так як родичі не завжди брали участь у родовому культі, а клієнт приймався в рід тільки за умови участі у обрядах. Ні клієнт, ні патрон не могли позиватися один з одним, ні свідчити один проти іншого. Клієнт зобов’язаний був ставитися до патрона з повагою, надавати йому послуги, обдаровувати його дочок приданим, сплачувати за нього і за його дітей викуп у випадку, якщо вони потрапили в полон до ворога, брати участь своїм майном в платежі боргів патрона або покритті витрат при відправленні громадської служби і т. д. Зв’язок клієнта з патроном вважався постійним і навіть спадковим, і якщо клієнт помирав бездітним, то його майно переходило до патрона. Натомість патрон повинен був всіляко сприяти клієнту і, між іншим, захищати його інтереси перед судом подібно до того, як захищав би інтереси своїх родичів[3, c. 167-168].
19 век для русской литературы по праву называется золотым. Он подарил нам множество талантливых писателей, которые открыли всему миру русскую классическую литературу и становится законодательницей моды. На смену романтизму начала 19 века приходит эпоха реализма. Основоположником реализма считается А.С. Пушкин, точнее его более поздние работы, которые положили начало этой эпохи.
В 40-е годы возникает «натуральная школа» - которая стала началом развития направления реализма в русской литературе. Новое направление освещает темы, которые широко не освещались до этого. Объектом исследования для «натурщиков» стали жизнь низших сословий, их быт и нравы, проблемы и события.
Со второй половине 19 века реализм получает название критического. В своих произведениях поэты и писатели критикуют действительность, пытаются найти ответ на вопрос кто виноват и что делать. Всех заботил вопрос, как Россия будет развиваться дальше. Общество делится на славянофилов и западников. Несмотря на различие взглядов, эти два направления объединяет ненависть к крепостному праву и борьба за освобождение крестьян. Литература становится средством борьбы за свободы, показывает невозможность дальнейшего нравственного развития общества без социального равноправия. В этот период создаются произведения, ставшие в последствие шедеврами мировой литературы, в них отображается жизненная правда, национальная самобытность, неудовлетворенность существующим самодержавно-крепостным строем, жизненная правда делают произведения того времени всенародными.
Источник: Русская литература второй половины 19 века (XIX века)
