А1. В каком веке возникла традиция строить замок для феодала?
1) в VII в. 2) в V в. 3) в VI в. 4 ) в Хв.
А2. Какие природные условия не подходили для строительства замка?
1) высокая скала или холм; 2) присутствие рядом реки или озера; 3)
густой непроходимый лес; 4) болотистая местность.
А 3. Где в случае осады замка могли укрыться и спрятать свои запасы воды и
еды его обитатели?
1) в домовой церкви; 2) в башне-донжоне;
3) в подвалах замка; 4) под стенами замка.
В1. к каждому во подберите соответствующий ответ. Заполните
таблицу: в верхний ряд поставьте номер во а под ним — букву
соответствующего ответа.
1.Тяжелая дубинка с металлическим утолщением на конце.
2.Рубаха, сплетенная из железных колец и доходившая до колен.
3.Доспехи из стальных пластин.
4. Металлическая пластина с прорезями для глаз.
А) забрало; Б) латы; В) палица; Г) кольчуга.
В2. Знатные рыцари подчеркивали свое древнее происхождение личным
гербом и девизом. Какую роль выполняли эти предметы?​

-Древний Восток выгодно расположился в регионе субтропического климата, то есть здесь преобладает очень жаркое сухое лето и мягкая зима. Невозможно конечно же не отметить значение для жителей регионов Древнего Востока больших рек, а именно Нила, Ефрата и Тигра. Эти реки создают большие бассейны с очень плодородной орошаемой почвой.

-Почва в Древней Греции была малоплодородной и не годилась для полномасштабного земледелия. Лучше всего выращивались оливки.  Потому что в Греции была красноцветная почва, которая обычно встречается в горных районах, здесь также были распространены известняковые породы, что подходило для выращивания винограда. Если брать более влажный климат Греции за основу, то там распространены бурые горно-лесные почвы.

Объяснение:

Брест-Литовський мирний договір від 27 січня (9 лютого) 1918 р. – мирна угода між Українською Народною Республікою з одного боку та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією з іншого, підписана Бресті (Брест-Литовську); перший мирний договір у Першій світовій війні 1914-1918 рр.

Делегація УНР складалася із представників Центральної ради та Генерального секретаріату: прем’єр-міністра В. Голубовича (голова), М. Левитського, М. Любинського, М. Полоза, С. Остапенка та О. Севрюка (став головою наприкінці переговорів, підписав договір). За партійним складом це були есери і соціал-демократи. Принциповою позицією делегації був її статус представництва самостійної держави.

Підписанню Центральними державами договору з УНР передувало визнання її повноправним часником переговорів (всупереч заяві Л. Троцького про присутність в радянській делегації представників від українського радянського Народного Секретаріату). Також в ході переговорів в Бресті-Литовському радянська делегація змушена була визнати легітимність представництва УНР і незалежність самої республіки.

З умовами договору, до складу УНР відходили Холмщина і Підляшшя, а Галичина і Буковина виділялися в окремий коронний край у складі Австро-Угорської імперії.

Натомість УНР зобов’язувалася постачати Центральним державам промислову і сільськогосподарську продукцію.

Брестський договір, підписаний 3 березня 1918 р. між Центральними державами та РРФСР, зобов’язував раднарком останньої визнати законність Центральної Ради і її Народного Секретаріату, припинити політичну пропаганду в УНР, вивести з неї радянські війська і підписати мирний договір.