Немецкие города росли и крепли, развивая торговлю и промышленность. А это приводило к значительным изменениям в сельском хозяйстве и в самом положении крестьян. В стране появилось обилие иностранных товаров.
Немецкое дворянство стремилось к роскоши. А чтобы увеличить доходы, необходимо было увеличить нажим на крестьян.
Co второй половины четырнадцатого века по всей Германии стало наблюдаться стремление феодале» усилить личную зависимость крестьян и увеличить разнообразные повинности. Это происходило по разному в отдельных частях страны и зависело от особенностей их экономического и политического развития.
На востоке Германии в связи с началом активного вывоза хлеба из некоторых стран Северо-Восточной
Европы за границу — в основном во Фландрию и Северные Нидерланды — уже в пятрадцатом веке наметился подъем хозяйственной активности в среде дворянства. По сообщению одного польского хрониста, летом 1481 года из польского порта Гданьска отплыли на запад — в Голландию и во Фландрию тысяча сто больших и малых кораблей, груженных польским и немецким хлебом.
Відповідь:
Григо́рій Са́вич Сковорода́— український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог. Студіював в Києво-Могилянській академії, і її бібліотека стала для нього джерелом знань. У студіях був перший, і всі найкращі похвали належали йому. Бажання знати і пізнавати нові обрії завело його у далекі краї, а грецька, німецька та головно латинська мови відкривали йому двері до університетських зал, бібліотек, визначних людей. Після трирічної мандрівки вернувся він в Україну, працював професором у Переяславі, в Харкові, приватно перекладав Плутарха, писав свої твори.
Григорій Сковорода мав величезний вплив на своїх сучасників і на дальше українське громадянство, і то не тільки своєю етичною наукою, а головним чином своїм життям, в якому слово ніколи не розходилося з ділом: його вчення було в повній згоді з його життям
