Объяснение:
Александри́йский маяк (известен также как Фа́росский маяк, др.-греч. ὁ Φάρος τῆς Ἀλεξανδρείας, ho pʰá.ros teːs a.lek.sandréːaːs) — маяк на острове Фарос около египетского города Александрии, одно из семи чудес света[1]. Был построен во время правления Птолемея II Филадельфа (280—247 до н. э.)[2], высота маяка составляла порядка 120—150 метров[3], на протяжении многих веков это было одним из самых высоких искусственных сооружений в мире. Александрийский маяк был единственным из Семи чудес, имевшим практическое предназначение. Прежде всего, он давал возможность кораблям без проблем заплывать в порт Александрии, имевший важное стратегическое значение; кроме того, он служил дополнительным ориентиром морякам на фоне однообразного египетского побережья и, наконец, служил наблюдательным пунктом для наблюдения за водными просторами (военная угроза Александрии исходила в основном с моря, поскольку с суши город защищала пустыня).
Іван Мазепа народився 20 березня 1639 року у козацько-шляхетській родині Правобережжя. Батьком був Степан Адам Мазепа, а матір?ю Марина Іванівна Мокієвська. Їхньому шлюбу у 1638 році передувало засудження Степана Михайловича до позбавлення шляхетської честі через вбивство шляхтича Яна Зеленського.
Оскільки за цей необережний вчинок Степану загрожувало позбавлення шляхетської честі, врятувати його могло лише одруження.
Степану Мазепі загрожувало не лише позбавлення шляхетської честі, але й смерть. Врятувати його могло лише порозуміння з родичами загиблого і відшкодування збитків. Домовитися про це було непросто.
Тому "адвокатові" вдалося відтягнути на деякий час виконання вироку, а за цей час він встиг одружитися. Саме це швидке одруження та, імовірна, скора вагітність молодої дружини зіграли свою роль і невдовзі справу вдалося залагодити.
Яким було те весілля, невідомо, однак у належний час у подружжя народився первісток ? Іван Адам Мазепа. Ще через деякий час народилася донька Олександра (Олеся).
Долі усіх членів цієї родини склалися по-різному. Батько довгий час обіймав посади білоцерківського городового отамана та чернігівського підчашого. Під час Переяславської ради брав участь у переговорах з московитами на боці Богдана Хмельницького. Після його смерті активно підтримував гетьмана Івана Виговського. Помер у 1665 році
