Відповідь:
В юності Філіп провів кілька років в якості заручника у Фівах і там познайомився з новаторською стратегією і тактикою великого полководця Епамінонда, що надалі до йому в перетворенні македонської військової системи. У 359 р. До н.е. е. македоняни обрали Філіпа регентом при його малолітньому племіннику Аминте, а чотири роки потому Філіп повністю усунув свого підопічного від влади і сам прийняв царський титул.
Вже на початку царювання Філіп II провів ряд найважливіших реформ, спрямованих на зміцнення військово-політичної могутності Македонії.
Центральне місце в їхній системі зайняли військові реформи. Створена Філіпом прославлена македонська фаланга, озброєна сариса – списами довжиною до 6 метрів, була більш глибокою, ніж грецька (вона налічувала до 24 рядів гоплітів) і при цьому більш маневреною завдяки кращому вишкілу воїнів і великій кількості підрозділів і молодших командирів.
Відтепер македонській фаланзі не було рівної сили на полях битв. Поряд з фалангою армія включала допоміжні частини, що складалися з середньоозброєних воїнів; у завдання цих загонів входило завдання першого удару по противнику і захист рядів фаланги від можливого оточення.
Значно підвищилася роль кінноти, яка комплектувалася, в основному, з аристократів. Кава – відрізнялися високою боєздатністю (ця практика, судячи з усього, була запозичена Філіпом II у фіванців). Військо македонян більшою мірою, ніж будь-яке з грецьких полісних гоплітських ополчень, було оснащене технічними пристосуваннями: катапультами, таранами, облоговими машинами, служили для штурму укріплених міст.
Поряд з військовими Філіп II провів та інші перетворення. Він завершив централізацію Македонії та зміцнив інститут царської влади, урізавши самостійність місцевої знаті. Амбіційний правитель, Філіп намагався забезпечити всебічний розвиток країни: засновував нові міста, шляхом вдалих військових операцій розширював приморські території Македонії, приєднував сусідні регіони, багаті родючими землями.
Він також опанував золотими і срібними рудниками на півночі Егеїди, що різко збільшило багатство Македонії і дозволило їй приступити до регулярної карбування монети із золота. Такого роду акцію раніше не міг собі дозволити жоден грецький поліс. Тільки на монетних дворах перського царя карбувалися золоті дарики.
Александр Македонский (Александр Великий) (356 – 324 года до н. э. ) – царь, великий полководец, основатель империи.
С самого детства в биографии Александра Македонского проходило обучение политике, дипломатии, военному мастерству. Он учился у лучших умов того времени – Лисимаха, Аристотеля. Увлекался философией, литературой, не придавался физическим радостям. Уже в 16-летнем возрасте примерил на себя роль царя, а позже – полководца.После убийства царя Македонии в 336 году до н. э. Александр был провозглашен правителем. Первыми действиями в биографии Македонского на столь высоком государственном посту стали отмела налогов, расправа с врагами отца, подтверждение союза с Грецией. После подавления восстания в Греции Александр Македонский начал обдумывать войну с Персией. Затем, если рассматривать краткую биографию Александра Македонского, последовали военные действия в союзе с греками, франкийцами против персов.
