Відповідь:
1. Населення та умови життя на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст.Протягом другої половини століття кількість населення західноукраїнських земель збільшилася. . Оскільки за цей відтинок часу загальна кількість населення значно зросла, питома вага українців у його складі зменшилася. Зростання чисельності населення дедалі більше загострювало місцеві соціально-економічні проблеми. У Галичині густота населення в сільській місцевості протягом цього часу збільшилася з 32 до 102 осіб на 1 кв км
2. Особливості економічного розвитку Галичини, Буковини та ЗакарпаттяРеволюційні події 1848–1849 рр. були важливим етапом у розвитку європейських країн. Попри те, що революції завершилися поразкою, вони уможливили пришвидшення процесів подальшого становлення індустріального суспільства.
У 50–60-х рр., завдяки політиці віденського уряду і західних і центральних провінціях Австро-Угорщини швидкими темпами розвивалася промисловість, а Галичина, Буковина і Закарпаття зберігали давній, аграрний характер економіки. Її розвиток на західноукраїнських землях дедалі більше визначався інтересами великої фабричної промисловості у західних провінціях.
3. Розвиток промисловостіУ несприятливих умовах австро-угорського панування західноукраїнська промисловість розвивалася сповільненими темпами. Переважна більшість промислових робітників працювала не у великій фабричній промисловості, а на дрібних підприємствах і майстернях. За офіційними даними, 1885 р. в Східній Галичині на 175 підприємствах обробної промисловості з числом робітників понад 20 осіб працювало лише 10 тис. душ. У Закарпатті тоді ж було декілька таких підприємств, а на Буковині взагалі не було.
4. Зміни в сільському господарствіАграрні реформи, здійснені на західноукраїнських землях під час революції 1848–1849 рр., увільнили селян від залишків кріпацтва, проте їхнє становище залишалося дуже тяжким. За своє вивільнення селяни мусили протягом 50 років сплачувати щорічні платежі. У цілому реформа 1848 р. коштувала західноукраїнському селянству понад 300 млн флоринів.
5. Початок трудової еміграції українцівЗлиденні заробітки або повна їх відсутність, страх іще не розорених селян перед майбутніми злиднями, зубожіння більшості селянства, нестача землі, пошуки порятунку від голодної смерті, тягар національного гноблення й політичного безправ’я стали основними причинами масової трудової еміграції західноукраїнських селян до країн Європи, Північної та Південної Америки. Вона була прямим наслідком політики віденського уряду, спрямованої на висмоктування життєдайних соків із національних окраїн на користь розвиненого центру імперії.
Міста і міське населенняЗахідноукраїнські міста, внаслідок імперської політики гальмування індустріалізації краю, впродовж тривалого часу зберігали свій традиційний вигляд. Міське населення поступово зростало. Швидше за інші розвивалися Львів і Чернівці, а також міста, що були значними залізничними центрами,– Станіслав, Стрий та ін. Зростало також населення Дрогобича й Борислава, де виникли нафтодобувні підприємства.
Завоевание Римом Италии (урок истории, 5-й класс)
Тип урока: комбинированный.
Цель урока: подвести учащихся к пониманию того, что Римское государство с самого возникновения носило ярко выраженный военный характер.
Задачи:
познакомить учащихся с организацией и вооружением римского войска, раскрыть причины победы Рима над Италией, добиться усвоения учащимися основных понятий урока;
продолжить формирование умений: сравнивать и делать выводы, работать с картой, с дополнительной литературой, с тестовыми заданиями, на линии времени;
продолжить воспитание интереса и уважения к мировой истории;
Основные понятия: галлы, легион, легионер, легат, манипула, катапульта.
Оборудование: презентация, учебное электронное издание «История древнего мира» 5 кл., карта «Древняя Италия», распечатка отрывка из древнеримских преданий.
ХОД УРОКА
I. О по домашнему заданию (во с.211, 1 с.216)
II. Изучение нового материала
1) Вводная часть
Учитель объявляет тему урока (слайд 1 Презентации)
Мотивационный момент: работа с картами (слайд 2 Презентации):
? Сравните эти карты, какие изменения на них вы видите?
? Предположите, с чем эти изменения связаны?
? Что необходимо государству для успешных завоеваний?
Учащиеся должны связать изменения на карте с завоеваниями Рима, успех которых определялся наличием у римлян сильного войска.
Учитель объявляет цель урока для учащихся (слайд 3 Презентации) и его план.
2) Нашествие галлов
Учитель указывает на то, что страшные испытания вынудили римлян провести в своей армии серьезные преобразования, этим испытанием стало нашествие галлов.
Далее следует выступление ученика, получившего опережающее задание. Рассказ о нашествии галлов сопровождается иллюстрациями (слайд 4 Презентации). Новые даты и термины учащиеся записывают в тетрадь.
Учитель подчеркивает, что после галльского нашествия римляне многое изменили в своем войске, значительно усилив его.
Учитель ставит перед классом во на который ребята должны дать ответ к концу урока:
? В чем сила римского войска?
3) Набор и подготовка римской армии
Рассказ учителя о том, что на службу в римское войско призывались с 17 до 45лет и только земледельцы. (слайд 5 Презентации)
? Как вы думаете, почему на военную службу бедняков не брали?
Учащиеся прийти к выводу о том, что бедняку нечего защищать, т.к. у него ничего нет, в отличии от земледельца.
? Подумайте, как такая система набора могла сказаться на моральном духе, настрое войска римлян?
Далее учитель рассказывает о подготовке воинов, их обучении военному делу, а также о той дисциплине, которая царила в римской армии. Иллюстрацией к рассказу станет отрывок из древних римских преданий о поступке консула Манлия Торквата, казнившего собственного сына за нарушение его приказа (учащиеся имеют распечатку отрывка на партах).
? Подумайте, какие качества должны были воспитать в юношах такие предания?
4) Состав и вооружение войска
Учитель показывает основную единицу римской армии (слайд 6Презентации) – легион, его составляющие отряды, знак легиона.
Затем рассматривая иллюстрации (слайд 7 Презентации) учащиеся должны определиться с тем как был вооружен римский легионер:
? Какие рода войск представлены в римском войске?
? Сравните вооружение легионера с воинами других стран?
Здесь учащиеся быстро перечислят сходное для воинов древнего мира вооружение, а для понимания отличий необходимы пояснения учителя (обоюдоострый меч, новая форма шлема, утяжеленный конец копья).
? Подумайте, в чем преимущества обоюдоострого меча?
? Какие преимущества имел усовершенствованный римлянами шлем?
? С какой целью на щите легионера в центре располагалась железная шишка?
Завершая эту часть урока учитель подводит учащихся к выводу:
? В чем сила римского войска? (Обученность, вооружение, дисциплина)
5) Боевая тактика римлян
Рассказ учителя с использованием схемы построения римского войска (слайд 8 Презентации)
? В чем преимущества римского легиона в сравнении с македонской фалангой?
Таким образом, новая боевая тактика делала римское войско одним из сильнейших в древнем мире.
6) Установление господства Рима в Италии
Рассказ ученика (в рамках учебника) при иллюстраций (слайд 9Презентации).
Учащиеся записывают дату и новые слова в тетрадь.
? Как вы думаете, почему Пирр не смог окончательно разгромить римлян?
? Для Пирра кумиром был Александр Македонский. Подумайте, мог ли он прийти на Пирру в борьбе с римлянами?
Учитель подводит итог: Рим установил свое господство над Италией.
III. Закрепление материала (слайд 10 Презентации)
? Покажите на карте территорию Римской республики в 6 в. До н.э. и в 3 в. До н.э.
? В результате каких событий появились крылатые выражении «гуси Рим и «горе побежденным»?
? В чем причины установления господства Рима над Италией?
? В чем сила римской армии?
? Нанесите на линии времени даты, связанные с нашествием галлов и царя Пирра на Рим. Сколько лет между этими событиями? (Все учащиеся в тетрадях, один у доски, с последующей проверкой при анимации).
