Представьте числа в памяти компьютера 1. 113, формат 1 байт без знака 2. -350, формат 2 байта со знаком 3. 120, -99 -128, формат выбрать самостоятельно 4. 500,-67, -215, 5. Какие числа представлены в формате 1 байт (рассмотреть оба случая: без знака, со знаком) 11100101, 10000000,10101111,01110001, 0100010​

Для русской архитектуры середины 12-13 веков характерно становление полицинтризма — появление в разных регионах Руси самобытных культурных центров, то есть эпоха феодальной раздробленности приносит с собой желания отдельных земель не просто выделиться, а заявить о себе, как о центре Руси. Во всех землях претендовавших на роль центра объединения строятся храмы в подрожании Софии киевской и появляются золотые ворота. Но все равно для каждой земли были характерны какие-то свои особенности архитектурного стиля. Во Владимиро-Суздальской земле появился особый стиль, который впоследствии стал основой всей общерусской архитектуры. Большого развития архитектура возникла в годы правления Андрея Боголюбского, во Владимире на Князьме. С его именем связана постройка Успенского собора во Владимире, резиденции князя в Боголюбове, золотые ворота во Владимире и чуда русской культуры храма Покрова на Нерли. Это небольшая однокупальная церковь в которой сочетаются скромная красота природы, тихая грусть, простветленная созерцательность архитектуры линий. Брат Андрея Всеволод продолжал строительную деятельность. Во Владимире был выстроен храм нового однокупольного типа — »Дмитриевский собор «.

Відповідь:

Пояснення:

Близько 1325 року був обраний галицько-волинським князем. Будучи католиком, перейшов у православну віру та взяв ім'я Юрій на честь свого діда по матері, короля Юрія І Львовича.

Cтара польська історіографія твердила, що він став сателітом Польщі, однак немає жодних доказiв цього.

У зовнішній політиці намагався дотримуватись балансу стосовно сусідів. Намагаючись протистояти експансії відродженої Польщі та Угорщини, підтримував союзні відносини з Тевтонським орденом, Литвою, Священною Римською імперією. Робив спробу повернути Люблінщину, яку 1303 року захопило Польське королівство, підступно вбивши намісника Георгія Розню.

1327 року уклав союз з Тевтонцями, надав дозвіл торуньським купцям торгувати у Королівстві Русі. 1330 року Польське королівство і Велике князівство Литовське спільно діяли проти Тевтонського ордену та равського князя Земовита, тому Юрій II розірвав союзну угоду, а 1331 року був намовлений польським посольством і частиною боярської верхівки одружитися з донькою великого князя литовського Гедиміна Офкою-Евфимією.

Напав разом з татарами на угорську провінцію бл. 1332 року. Леонтій Войтович висловлює припущення, що це варто розглядати не як спробу повернути втрачені землі, а розладнати польсько-угорське зближення.

За Юрія II 1331 року відроджується Галицька митрополія, очолена митрополитом Гавриїлом.

Прагнучи зміцнити князівську владу, вів боротьбу проти бояр, в якій спирався на міщан. Юрій II підтримував розселення німецьких колоністів, задумав запровадити католицтво[джерело?]. Ці його заходи підривали значення місцевої української аристократії та великої частини православного духовенства. Надав магдебурзьке право Сяніку 1339 року (творячи при цьому колонію іноземців у руському місті).

Ймовірно, за рішенням Другого з'їзду монархів в угорському Вишеграді (Вишеградського з'їзду), який відбувся 1338 (за Грушевським 1339) року, територія володінь Юрія ІІ мала б відійти до Казимира ІІІ як старшому титулом родичу. Частина польських історіографів досі доводять його участь у переговорах у Вишеграді 1335 та 1338 рр., де ніби було домовлено про успадкування галицького престолу польським або угорським королем за відсутності прямих спадкоємців Юрія ІІ, однак докази участi короля або його посла у цих зустрiчах відсутні., інша стверджувала (з нею погоджується Леонтій Войтович), що немає ніяких доказів участі Юрія ІІ або його посла у Вишеградських зустрічах 1335 р. і 1339 р., де було закладено основи польсько-угорської унії.