Великая ремонстрация представляет собой список, состоящий из злоупотреблений и превышений полномочий королем. Этот акт был передан Карлу 1 Стюарту Парламентом Англии в 1641 году. Тогда же этот акт был принял Палатой общин.
Данный документ считается важным документов Английской революции.
Все 204 статьи подписали Джон Пим, Джордж Дайби, Джон Хэмпден и Оливер Кромвель и многие другие политические деятельности. Этот документ выражал интересы, преимущественно, буржуазии и нового дворянства.
Так почему же этот документ был создан, если он очевидно провоцировал гражданскую войну?
Объяснение:
Причины свободились к следующим пунктам:
• Буржуазия и новое дворянство хотели продемонстрировать и найти обоснование действий Карла 1, как действия, которые нарушают законы и традиции
• Буржуазия и новое дворянство хотели защитить свою собственность от короны, хотели добиться свободы торговли и предпринимательства, прекратить финансовый произвол
• Это была попытка оказать давление на королевскую власть и добиться своих требований экономического характера, а также прекращений религиозных гонений, продажу конфискованных земель ирландских католиков
• В рамках революции это конкретные действия по ограничению власть короля – то, зачем революция и происходила вовсе
Объяснение:
Перші фрагментарні свідчення про пращурів слов'ян наводять грецькі античні автори. Так, серед давніх греків дуже поширеним був т. зв. "сонячний камінь" (бурштин), який добували в далекій "північній країні на річці Ерідан". Саме давньогрецькі автори першими розповіли про племена "енетів" (венетів), від яких він надходив. Проте вони не повідомляли, де саме жило назване плем'я. Лише в першій чверті IV ст. до н. е. мореплавець і вчений Пітей з міста Массалія (сучасний Марсель) обігнув на кораблі Західну Європу і врешті-решт досяг "країни бурштину".
В його повідомленнях, які дійшли до нас у вигляді уривків із творів Діодора, Плінія Старшого та Страбона містилася інформація, що Ерідан поділяє територію країни на Кельтику і Скіфію. В останній живуть "гвінони" (венони, венети) або "гуттони". На відстані одного дня плавання на кораблі від указаного місця лежить острів Абалус (Абалцій, Балтій, Басілей), де місцеві жителі збирають бурштин, що його навесні викидають морські хвилі. Саме свідчення Пітея про "північне" походження бурштину дали підставу Плінію Старшому (І ст. н. е.) спростувати поширену думку про його видобуток на островах Адріатичного моря.
Окремі еклектичні згадки про давніх слов'ян можна знайти і в інших давньогрецьких авторів. Так, історик та географ Геродот (Уст. до н. е.) також розповідає, що бурштин привозять з району річки Ерідан, від племен, які здавна відомі видобутком і торгівлею "сонячним каменем
