Хоть чучуть Укладаємо конспект, заповнюючи пропуски у тексті (вставлені слова виділити ) .

В історії культури Української козацької держави ст. було складною і багатогранною добою. Це був період, коли продовжувався започаткований у попередні часи розквіт й .

Курс російського царизму на ліквідацію Гетьманщини та Запорозької Січі й перетворення Лівобережної України на позбавляли українську культуру основи її розвитку, призводили до .

Висока грамотность населення України забезпечувалась передусім розвитком та.

Навчання здійснювалося , учнями могли стати й представники населення.

Для дітей дворян створювалися , для дітей купців, міщан та урядовців — малі . Освіта набувала й перетворювалася на вищих верств населення.

Середню освіту можна було здобути в заснованих у першій половині XVIII ст. , , колегіумах. Це були всестанові навчальні заклади, створені за зразком .

Велике значення для розвитку і України мала .

У стінах академії формувалася , розвивалися , закладалися основи .

Однак у р через складне академії.. Києво-Могилянську академію було перетворено на для Російської імперії заклад. Важливим осередком освіти на західноукраїнських землях залишався університет. Імператриця Марія Терезія суттєво змінила в р ситуацію в освітньому житті із заснуванням у Грекокатолицької (Барбареум). Щорічно в ній могли навчатися юнаків із Галичини.

У другій половині ст. добре розвивалося книгодрукування.

Найпомітнішими тогочасними виданнями були: та багато інших.

В українській літературі другої половини ст. панівним стилем лишався .

Цікавим явищем тогочасної літератури став розвиток української прози. Чільне місце в ній посідають щоденники .У своїх щоденниках вони зображували події тогочасного , та життя, детально змальовували побут . До жанру історичних віршів належить написаний віршований діалог «». Автор обстоював ідею України та протестував проти політики російського царизму в Гетьманщині. У віршах«

», «» знайшла відображення національно-визвольна боротьба українського населення , події . Вірш «

» це анонімний сатиричний відгук на царський указ від 10 квітня 1786 р. Автором сатирично-гумористичної поезії змальованих у творах «» та «» є . Він також є автором кількох віршованих листів, духовного вірша «».