14 июля 1789 года в Париже вооруженная толпа подошла к стенам Бастилии. После четырех часов перестрелки, не имея никаких перспектив выдержать осаду гарнизон крепости сдался. Началась Великая французская революция.
Для многих поколений французов крепость Бастилия, где находился гарнизон городской стражи, королевские чиновники и, конечно же, тюрьма, была символом всевластия королей. Хотя изначально ее строительство носило чисто военный характер — оно началось в середине XIV века, когда во Франции шла столетняя война. После разгромных поражений при Кресси и Пуатье, вопрос обороны столицы стоял весьма остро и в Париже начался бум строительства бастионов и сторожевых башен. Собственно, от самого этого слова (bastide или bastille) и произошло название Бастилия.
Впрочем, крепость сразу предполагалось использовать и как место заключения государственных преступников, что было довольно обычным явлением для средневековья. Строить для этого отдельные сооружения было накладно и не рационально. Свои знаменитые очертания Бастилия приобрела при Карле V во времена которого строительство шло особенно интенсивно. Фактически к 1382 году сооружение выглядело почти так же, как и к моменту своего падения в 1789 году.
Бастилия представляла собою длинное массивное четырёхугольное здание, обращенное одной стороной к городу, а другой к предместью, с 8 башнями, обширным внутренним двором, и окруженное широким и глубоким рвом, через который был перекинут висячий мост. Все это вместе было ещё окружено стеной, имевшей одни только ворота со стороны Сент-Антуанского предместья. Каждая башня имела помещения трех видов: в самом низу — темный и мрачный погреб, где содержались неспокойные арестанты или пойманные при попытке к бегству; срок пребывания здесь зависел от коменданта крепости. Следующий этаж состоял из одной комнаты с тройною дверью и окошком с тремя решетками. Кроме кровати в комнате были ещё стол и два стула. В самом верху башни было ещё одно помещение под крышей (calotte), также служившее местом наказания для узников. Дом коменданта и казармы солдат находились во втором, наружном дворе.
Поводом для штурма Бастилии послужили слухи о решении короля Людовика XVI разогнать образованное 9 июля 1789 года Учредительное собрание и о смещении с поста государственного контролера финансов реформатора Жака Неккера.
12 июля 1789 г. Камиль Демулен произнёс в Пале-Рояле свою речь, после которой вспыхнуло восстание. 13 июля были разграблены Арсенал, Дом Инвалидов и городская мэрия, а 14-го вооруженная многочисленная толпа подступила к Бастилии. Командовать штурмом были избраны Гюлен и Эли, оба офицеры королевских войск. Штурм имел не столько символический, сколько практический смысл — восставших главным образом интересовал арсенал Бастилии, которым можно было вооружить добровольцев.
Правда сначала дело попытались решить миром — делегация горожан предложила коменданту Бастилии маркизу де Лонэ добровольно сдать крепость и открыть арсеналы, на что тот ответил отказом. После этого примерно с часу дня завязалась перестрелка между защитниками крепости и восставшими. Лонэ, отлично зная, что рассчитывать на из Версаля нечего, и что ему долго не устоять против этой осады, решился взорвать Бастилию.
Но в то самое время, когда он с зажженным фитилем в руках хотел спуститься в пороховой погреб, два унтер-офицера Беккар и Ферран бросились на него, и, отняв фитиль, заставили созвать военный совет. Почти единогласно было решено сдаться. Был поднят белый флаг, и спустя несколько минут по опущенному подъемному мосту Гюлен и Эли, а за ними огромная толпа, проникли во внутренний двор Бастилии.
Дело не обошлось без зверств, и несколько офицеров и солдат во главе с комендантом были тут же повешены. Семь узников Бастилии были выпущены на волю, среди них был граф де Лорж (Lorges), который содержался здесь в заключении более сорока лет. Впрочем, реальность существования этого узника у многих историков вызывает сомнение. Скептики полагают, что этот персонаж и вся его история являются плодом фантазии революционно настроенного журналиста Жана-Луи Kappа. Зато достоверно известно, что крайне интересный архив Бастилии подвергся разграблению, и лишь часть его дошла до наших времён.
На следующий день после штурма было официально постановлено разрушить и снести Бастилию. Тут же приступили к работам, которые продолжались до 16 мая 1791 года. Из битого камня крепости делали миниатюрные изображения Бастилии и продавали как сувениры. Большая часть каменных блоков послужила для строительства моста Конкорд.
Пригадайте, який матеріал для письма використовували в давнину. Як книга розповідає про час свого створення?
Відтоді, як людина винайшла письмо, книга стала найкращим передання накопичених знань. Таке звичне для нас слово «книга» має давнє походження й означає «те, що пов’язане, скріплене разом». Така назва походить відколи книги існували у вигляді сувоїв папірусу чи пергаменту, іноді завдовжки декілька метрів. Книга завжди поєднує думки, ідеї, погляди її автора з майстерністю художника, друкаря, які створюють її зовнішній вигляд. Тому через зміст книги і через б її виготовлення можна вивчати минуле життя людства у певні історичні періоди.
Упродовж століть книги переписували від руки, зазвичай у монастирях і храмах. Тривала ця копітка праця місяцями, і навіть роками. Книги переплітали в міцні оправи з металевими замками, оздоблювали золотом і сріблом, коштовним камінням і перлами. Тому ціна таких книг була дуже високою: одну книгу можна було обміняти на табун коней або стадо корів.
Київська Русь залишила нам у спадок багато рукописних пам’яток, які є частиною світової культурної спадщини. Насамперед, це тексти Євангелій.
Київські князі всіляко підтримували створення книг. Так, за наказом сина Ярослава Мудрого — Святослава — в XI столітті було упорядковано «Ізборник», у якому містилися релігійні тексти, настанови для князів і портрет сім’ї самого Святослава. «Ізборник» є важливим історичним джерелом, адже з нього ми можемо дізнатися, якими були уявлення русичів про правителя, природу і світ. На думку давніх мудреців, князь мав підтримувати школи та церкви, творити благочинні справи, здійснювати справедливий суд над своїми підданими. Щодо портрету, то він показує нам, яким був Святослав, його дружина та сини.
Окремим видом рукописних книг були літописи, на кшталт «Повісті минулих літ», «Київського літопису».
Що вказує на те, що книги є історичними пам’ятками та витворами мистецтва?

Справжньою окрасою книг стали мініатюри — невеликі за обсягом художні твори в рукописах, книгах, на полотні тощо. Мініатюри відображають біблійні сюжети або сцени з життя людей. Завдяки мініатюрам можна побачити архітектурні споруди, одяг та зброю, речі домашнього вжитку народів, які їх створили.

Чому Остромирове Євангеліє є видатною пам’яткою України
Які події зображено? Що можна дізнатися про життя мешканців Київської Русі з книжкових мініатюр XV—XVI століть?
Ознайомтеся з текстом та ілюстраціями. Розкажіть, чому Остро-мирове Євангеліє вважають дивовижним поєднанням слова та образотворчого мистецтва.
Серед великої кількості середньовічних рукописних книг справжнім шедевром культури Київської Русі є Остромйрове Євангеліє.
Євангеліє було створено в 1056-1057 роках на замовлення новгородського посадника Остромира. Онук билинного Добрині був вправним правителем і хоробрим воїном. Він запросив монаха Григорія, прекрасного художника і талановитого майстра, аби той переписав та проілюстрував Євангеліє.
Остромйрове Євангеліє — доволі велика книга, що має 294 пергаментні аркуші, яскраво ілюстровані орнаментом. Текст написано надзвичайно красивим почерком у дві колонки. Букви не були пов’язані між собою, а слова не відділялися одне від одного. Кожну літеру виписано з особливою ретельністю. Окремі рядки написані розчиненим золотом. Зрозуміло, що замовити таку книгу могла тільки заможна людина.
Євангеліє містить дивовижні мініатюри, що зображують євангелістів Іоанна, Луку та Марка. Святі показані за роботою, поруч з ними — писемне приладдя, книги, сувої, адже вони поширювали Слово Боже серед людей. Недарма саме в Остромировому Євангелії вперше зустрічається слово «книга».
Кожен розділ тексту починається з ініціала — яскраво оздо-бленної великої літери. Учені полічили, що велика літера «В» зустрічається у тексті 135 раз — і жодної однакової!
Знайдіть у зображеннях підтвердження тексту про євангелістів та їхню роботу. Зверніть увагу на оформлення та кольори, які використав художник, складові орнаменту.

Життя книг непередбачуване. Чимало прекрасних творів людства не дійшло до нас, деякі — частково, уривками. На щастя, Ост-ромирове Євангеліє, якому вже майже 1000 років, чудово збереглося. За красою й оригінальністю орнаментів і мініатюр Остромйрове Євангеліє входить до збірки найкращих творів світового мистецтва.
Як Іван Федоров започаткував книгодрукування в Україні
Складіть план розповіді про життя і діяльність Івана Федорова і перекажіть текст за планом.
дешевим і масовим, що прискорило розвиток освіти, науки і культури.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
