Ремесла. Слов'яни від найдавніших часів знали примітивні ремесла, що служили щоденним потребам: як оброблювати дерево, шкіру, ріг, робити полотно, виробляти посуд та ін. З розвитком культури ремесла щораз удосконалювалися почасти завдяки місцевим винаходам, а головним чином під впливом культурніших сусідів. Спочатку найбільше користали ми зі Сходу, від персів і арабів, від Х в. став переважати вплив Візантії, а від XII в. все більше помітні стали впливи Заходу, головно Німеччини.
Ремесла і промисли на території України пройшли тривалий шлях розвитку. В другій половині І тис. н. е. переважала реміснича промисловість. Найпоширенішими її видами були прядіння, ткацтво, обробка шкіри, дерева і каменю. Ремісничого характеру набуло залізоробне, гончарне, ювелірне виробництво.
Залізоробне виробництво поділилося на металургійне та ковальське. Виплавка заліза була майже повсюдним заняттям, переважно в лісостеповій зоні, де болотна руда часто виходила на поверхню. Наявність великих лісових масивів
1) Государство четко заявляло сколько нужно сдать зерна, отступать от плана было нельзя.
2) Затем Правительство разверстывало/распределяло эту цифру/количество между губерниями, волостями, уездами и крестьянскими домами. Теперь каждый крестьянин знал точно, когда и сколько ему нужно было сдать зерна.
3) Такая система позволяла изымать не только излишки хлеба, но и необходимые запасы крестьянина, чтобы выйти на требуемое количество.
Продразверстка от продовольственной диктатуры отличалась следующим:
1) Заранее известное количество зерна, которое необходимо сдать к определенному сроку.
2) Классовый, справедливый принцип продразверстки: Богатый крестьянин – много, средний крестьянин – умеренно, бедный крестьянин – ничего.
