Вопрос 3: Во второй половине 23 июня 1943 года началась стратегическая операция «Багратион». Операция началась мощным артиллерийским наступлением. Бронекаткра Днепровской флотилии выпустили 1330 снарядов. 23 июня 1944 года Войска 1-го Белорусского фронта прорвали укрепленные рубежи противника и быстро продвигались в глубину его обороны. Чтобы от окружения свои части на левом берегу Березины, фашисты начали спешно перебрасывать туда подкрепления. 24 июня 1944 года - бой за переправу у Паричей.
Вопрос 4: К началу операции «Багратион» в составе трёх белорусских и одного прибалтийского фронтов насчитывалось 2,4 млн. чел., 36 400 орудий и минометов, 5 200 танков, около 5 300 самолетов. Такое соотношение сил и средств обеспечивало превосходство над противником(Германией): в живой силе – в 2 раза, по орудиям и минометам – в 3,8 раза, по танкам – в 5,8 раза, по самолетам – в 3,9 раза.
Вопрос 5: Участвовали в освобождении Минска- 1,2,3 белорусские фронты.
Вопрос 6: Город Гродно был освобожден войсками 2-го и 3-го Белорусских фронтов (16 июля правобережная часть города, 24 июля занеманская часть). Частям и соединениям, отличившимся при освобождении города, присвоены почётные наименования «Гродненских». В освобождении города участвовали следующие подразделения:
220-я дивизия (генерал-майор В. А. Полевик)
174-я дивизия (полковник Н. И. Демин)
352-я дивизия (генерал-майор Н. М. Стриженко)
стрелковые дивизии 36-го стрелкового корпуса;
926-й (подполковник А. Н. Хухрин) и 927-й (подполковник Ф. А. Легеза) самоходные артиллерийские полки
140-я армейская орудийная артиллерийская батарея (полковник Ф. С. Федотов) 31-й армии 3-го Белорусского фронта
42-я дивизия (полковник А. И. Слиц)
153-я дивизия (полковник А. А. Щенников)
стрелковые дивизии 69-го стрелкового корпуса
95-я дивизия (полковник С. А. Артемьев)
290-я дивизия (генерал-майор И. Г. Гаспарян)
стрелковые дивизии 81-го стрелкового корпуса
1444-й самоходный артиллерийский полк (полковник Ф. П. Мячев)
4-я истребительно-противотанковая артиллерийская бригада (полковник М. П. Савлевич) 50-й армии 2-го Белорусского фронта
5-я (генерал-майор М. С. Чепуркин) и 6-я (генерал-майор П. П. Брикель) гвардейские кавалерийские дивизии
сводная истребительная бригада (подполковник В. Е. Ковтанюк) 3-го гвардейского кавалерийского корпуса
часть сил 1-й (генерал-полковник Т. Т. Хрюкин) и 4-й (генерал-полковник К. А. Вершинин) воздушных армий.
Объяснение:Перші письмові згадки про українських козаків зустрічаються у 1489 р. та 1492 р. Але різке зростання чисельності козацтва припадає на XVI ст.
Козацтво виникло на південноукраїнських землях - на території від середнього Подніпров'я і майже до Дністра (південні окраїни Київщини, Брацлавщини, Поділля). Ці землі називалися Диким Полем: після нашестя монголо-татар, а потім, унаслідок частих нападів Кримського ханства, землі обезлюділи і залишалися незаселеними. Центром козацтва стало Запорожжя - степи за порогами Дніпра.
Причини виникнення
- Наявність в українському суспільстві окремих в вільних людей, що займали проміжне становище між незаможною шляхтою та селянством.
Посилення соціального та релігійного гноблення, закріпачення селянства. Селяни та міщани тікали від феодальних повинностей та державних податків.
Постійна військова небезпека з боку Кримського ханства та кочових татарських орд.
В окремих випадках - організаторська роль місцевих, прикордонних землевласників і урядовців.
Козацтво поповнювалося вихідцями із різних верств населення: селян, міщан, шляхти.
Козаки користувалися господарськими угіддями, займалися промислами, брали участь у самоуправлінні. Для оборони від турецько-татарської агресії козаки об'єднувалися у військові загони. Вони і самі завдавали ударів татарам та туркам: спускаючись по Дніпру на своїх великих човнах - "чайках", вони нападали на татарські гарнізони, турецькі галери, фортеці.
Етнічний склад козацтва
Основна маса козаків поповнювалася за рахунок українців, були серед них і білоруси, росіяни, молдавани. Трап
