У 30-х роках змінюються акценти у внутрішній політиці Російської імперії. Новий міністр народної освіти граф С. Уваров наполягав на тому, що шлях до процвітання російської держави лежить через зміцнення трьох принципово важливих суспільних основ — самодержавства, православ'я, народності. Поява пропагандистського гасла "народності" означала не що інше як посилення процесу русифікації та новий наступ на права національних меншин. У цьому контексті й слід оцінювати та сприймати факт виникнення 1846 р. у Києві української політичної організації — Кирило-Мефодіївського товариства (братства). Це об'єднання, з одного боку, стало яскравим свідченням невмирущості політичної традиції обстоювання українського автономізму, з іншого — закономірним виявом загальноєвропейських тенденцій та процесів. Таємна організація виникла під впливом загострення протистояння у Європі між силами абсолютизму і демократії; ідеологічно сформувалася на основі передових західноєвропейських філософських систем та ідей польського романтизму; організаційно згуртувалася, наслідуючи приклад європейських таємних організацій; стала своєрідною реакцією українського народу на посилення наступу царату на його права.
Засновниками Кирило-Мефодіївського товариства були В. Білозерський, М. Гулак, М. Костомаров, П. Куліш, О. Маркевич. Пізніше до його складу увійшли Г. Андрузький, О. Навроцький, Д. Пильчиков, І. Посяда, М. Савич, О. Тулуб. У роботі товариства активну участь брав і Т. Шевченко.
сарматские племена жили на территории казахстана с viii в. до н.э. до v в. н.э. начиная с iii в. до н.э. название племени «сармат» встречается в трудах древних авторов.
появление этого названия совпадает с началом интенсивного движения в 111-11 вв. до н.э. сарматских племен на северный кавказ и в северное причерноморье.
сведении о сарматах писали древне греческие и римские диодор, плиний, полибий. в трудах геродота говориться что сарматы говорили на скифском языке.
памятники расположены по долинам рек, в основном жайыка (урал), илека, эмбы. в местности сарыкамыс до поселка кульсары встречаются глиняные насыпи.
во ii в. до н.э. савроматы, постепенно захватывая земли в междуречье волги и жайыка, дошли до земель северного причерноморья. совершали походы в страны передней азии, на кавказ и в парфию. эти племена связывали культуры центральной азии и причерноморья.
археологические памятники устюрта - байте, терен. при раскопках этих памятников были найдены молитвенные места, где совершались жертвоприношения, групповые молитвы. здесь имелись покрытые камнем, округлые оградительные сооружения, каменные жертвенники. по кругу были поставлены каменные столбы с изображениями (идолами).
их число достигло 30-40. в молитвенных местах встречается остатки пепелищ, что указывает на поклонение даев-массагетов огню и солнцу. в местностях дыкылтас и устюрт в западном казахстане обнаружены погребения байте, карамонке и терен, относящиеся к эпохе железа.
найденные святилища относятся к iv-ii вв. д.н.э. святилище - место отправления культов в первобытной религии - пещера, огороженный участок, постройка и т.д. даи-массагеты поклонялись огню и солнцу, доказательством этому являются остатки пепелищ найденных в молитвенных местах.
савроматы были родственниками даям, массагетам и исседонам. из записей геродота и персидского цари ксеркса мы знаем, что в 1 тысячелетии до н.э. арало-каспийский регион был населен племенами дахов (даев, дагов), саков-массагетов. союз даев состоял из нескольких родов и племен.
в 248-247 гг. до н.э. арсак (аршак), выходец из дайского племени апарн, завоевал, большую часть парфии (территория современного ирана) и соседние районы гиркании, основал здесь династию аршакидов.
