Ортағасырлық еуропалық қоғамдағы өзгеріс бейнелеу өнеріне қалай əсер етті​

Наприкінці XIV — на початку XV ст. у Чехії, яка входила до складу Священної Римської імперії, у зв'язку з розвитком товарно-грошових відно­син та національним гнобленням з боку німецьких колоністів у політич­ному й економічному житті країни загострились класові та національні суперечності. Загальне невдоволення чехів викликала привілейована ка­толицька церква — найбільший землевласник у країні. Обурення чехів виявилося в гуситському русі — антифеодальному, національно-ви­звольному й антикатолицькому русі, ідейним натхненником якого був Ян Гус. Він вимагав реформувати церкву: відібрати у неї багатства, скасувати торгівлю індульгенціями, створити у Чехії свою церкву, підпорядковану не Папі Римському, а королю.

Подобные учреждения возникали как в Западной Европе, так и в Московском государстве. Однако причины и последствия их деятельности были кардинально разными. Если в первом случае сословные собрания служили ареной для решения политических вопросов, полем битвы за власть, то на Руси на такого рода собраниях решались в основном административные задачи. Фактически государь знакомился с нуждами простого народа посредством подобных мероприятий.

Кроме этого, такие сходки возникали сразу после объединения государств, как в Европе, так и в Московии, поэтому с формированием целостной картины положения дел в стране этот орган справлялся как нельзя лучше.