Как развивалось образование в Рязанской губернии в начале XX века".​

1) 1.Відбувається переоцінка  цінностей  від  прагнення  економічного  зростання до пріоритету сталого розвитку, екологічної безпеки.

гаються істотна змінаролі різних соціальних верств у сус-пільстві.  Великі  власники  дедалі  більшою  мірою  зміцнюють  зв’язкиз   верхівкою   бюрократичного   апарату.

3. Під впливом тотальної віртуалізації змінюються й пізнавальні запити людини.

4.появляється  VR-залежність , що занурює людину у віртуальну реальність і вона тільки на деякий час повертається в реальне життя.

5. Планета Земля поступово перетворюється на єдиний інформаційний простір

6. Автоматизація і роботизація виробництва досягли такого рів-ня, що основним завданням працівника поступово стає регулювання і контроль над виробничим процесом. Це створює небачений простір для розвитку особистості людини.

     2) На мою думку , книга американського філософа  Френсіса Фукуями стверджує, що поширення в світі ліберальної демократії західного зразка свідчить про кінцеву точку соціокультурної еволюції людства та формуванню остаточної форми урядів. У поданні Фукуями кінець історії, однак, не означає кінець подієвої історії, але означає кінець століття ідеологічних протистоянь, глобальних революцій і воєн, а разом з ними — кінець мистецтва та філософії.

   3) Ні, адже на сьогоднішній день існує реальна небезпека вимирання людства, яка потребує співпраці та взаєморозуміння як влади так і населення. Жорсткі умови, які встановленні нашою владою виправданні та носять тимчасовий характер( до завершення карантину).

  4) Ні, адже за кожний незаконний вчинок , людина відповідає перед законом і у разі потреби буде позбавлена волі на різний проміжок часу , в залежності від скоїного . Також є різні заклади як інтернати , будинки для пристарілих , для біженців , які можна вважати за місця несвободи .

Якщо розглядати це питання з іншого боку , то людство на сьогоднішний день більш знає свої права і обов’язки , а тому вміє захистити їх. Проте в деяких країнах існує класова, гендерна нерівність , де жінки або чоловіки попадають у «пастку свободи»

Объяснение:

Установление якобинской диктатуры и организация власти.

Прежде всего, Конвент, уже якобинский, 24 июня 1793 г. принял новую конституцию. Естественными правами человека провозглашались равенство, свобода, безопасность и собственность. Конституция предусматривала свободу слова и печати, всеобщее образование, свободу отправления религиозных культов, право создания народных обществ, неприкосновенность частной собственности и свободу пред­принимательства. Однако, эти демократические принципы практически не выполнялись и утонули в крови диктаторского режима монтаньяров.

По Конституции 1793 г. Франция провозглашалась единой и неделимой республикой. Избирательные права предоставлялись мужчинам, достигшим 21 года, независимо от имущественного положения. Члены Законодательного корпуса подлежали избранию простым большинством голосов. Законодательный корпус должен был состоять из одной палаты.

Заключение мира ценой уступки какой-либо части территории республики не допускалось. Конституция отвергала иностранное вмешательство в дела французского народа и провозглашала принцип невмешательства в дела других наций.

Однако, в условиях интервенции и Гражданской войны Конституция 1793 г. не была введена в действие. Для осуществления диктатуры якобинцы создали революционное правительство. Летом 1793 г. верховным органом республики был Конвент, который осуществлял в полном объеме законодательную, исполнительную и судебную власть. Комиссары Конвента в департаментах и армии имели неограниченные полномочия. Им поручалось проведение «чисток» местных органов, «восстановление революционного порядка, смещение и назначение армейских командиров» . Фактически якобинцы установили политическую диктатуру.

Функции революционного правительства исполнял Комитет общественного который 27 июля возглавил Робеспьер. В его ведении были военные, дипломатические дела, продовольственное снабжение, ему были подчинены другие местные органы власти, а сам Комитет отчитывался перед Конвентом.

Робеспьер Максимилиан — деятель Французской революции. Учился на юридическом факультете Парижского университета (1780). Депутат Конвента. После казни короля в январе 1793г. стал центральной фигурой революции. Замкнутый и педантичный адвокат из Арраса обрел могущество и неограниченную власть в качестве главы революционного Комитета общественного После устранения своих бывших соратников — Дантона, Демулена и Эбера, он еще более ужесточил террор в Париже. Подчеркнуто демонстративной безупречностью, сочетавшейся с почти нечеловеческой непримиримостью, он завоевал авторитет «неподкупного» . После термидорианского переворота 1 7 94 г. ^ был арестован и казнен.