Выпишите основные реформы, проведенные Алексеем Михайловичем и их значение?
объясните почему Алексей Михайлович получил прозвище Тишайший?

У країнах Західної Європи найдавніші міста виникли за часів Стародавнього Риму. Міста виникали скрізь, куди доходила влада Риму, там, де довгий час стояли його легіони. Пізніше міста стали виникати біля стін великих замків, монастирів, які давали населенню захист від небезпеки, а також на перехресті торгових шляхів, над великими річками, біля копалень, на узбережжі морів тощо.Утворення середньовічного міста визначалося суспільним прогресом, насамперед прогресом аграрного виробництва та ремісництва. Особливе значення мав розвиток товарного виробництва, що диктувало необхідність розвитку торгівлі, створення ринкових зон - базарів, ярмарків, складів, ремісничих майстерень тощо.Становлення міст середньовічної Європи розпочалося в XI ст. і йшло двома шляхами - відродженням старих, насамперед античних та будівництвом нових. До перших відносились такі міста як Рим, Неаполь, Париж, Генуя, Ліон, Лондон. Нові міста, як правило на старих поселеннях, найраніше сформувалися в Італії - Венеція, Піза, Флоренція, Неаполь, Брі, Амальфа, на півдні Франції (X ст.) - Марсель, Арль, Монпельє, Тулуза та ін. та в Німеччині - Гамбург, Любек, Лейпциг, Магдебург.Виникнення їх саме у цих регіонах диктувалося впливом античної міської традиції та розвитком торговельних зв'язків із більш розвинутими на той час Візантією та країнами Сходу. З кінця XI ст. зростанню і процвітанню західноєвропейських міст сприяли хрестові походи. Особливо успішно розвивалися середземноморські міста - центри левантійської (східної) торгівлі.Місто від інших поселень відрізнялося присутністю торгу (ринок). Торги відбувалися на ринковій площі міста, як правило, щотижня, а великі торги - кілька разів на рік. Дня ведення торгових справ у центрі міста будувався адміністративний осередок - ратуша. Від ринкової площі розходилися головні дороги, між якими будувалися житлові будинки, постоялі двори, ремісничі майстерні. Тут жили ремісники, купці, люди вільних професій (художники, лікарі, аптекарі). Значна частина міського населення була зайнята в сільськогосподарському виробництві.Середньовічні міста Західної Європи забудовувалися стихійно, вулиці були вузькими і кривими, мешканці не мали уявлення про каналізацію і водогін. Внаслідок жахливої антисанітарії та перенаселення нерідко спалахували епідемії.Власник землі, на якій стояло місто, був його сеньйором. У його руках були суд, гроші, він присвоював значну частину міських доходів. Сеньйор надавав міським жителям деякі права та виконував певні обов'язки: встановлював митні збори, дні торгу, шляхи проїзду купецьких караванів, організовував захист міста та його жителів від нападу грабіжників. Прагнення сеньйора отримати з міста якомога більше прибутків привело до комунальних революцій. Розпочавшись із боротьби за зменшення поборів і торгові привілеї, вона переросла в боротьбу за міське самоврядування й правову організацію. Міські жителі добилися звільнення від кріпосницької залежності, а міста отримали повне або часткове самоврядування. Нерідко міські вольності й привілеї викуповувалися у феодалів за гроші.

Внедрение в производство орудий труда из металла. Со временем изменились сознание человека, его восприятие и постижение мира, обогатился жизненный опыт. Из поколения в поколения передавались опыт и знания. Медь стала первым металлом, внедренным в производительное хозяйство. Вначале люди использовали самородную медь. Постепенно древние люди научились выплавлять из самородной меди мелкие предметы: иглы, наконечники стрел, медные пластинки. В эпоху бронзы они стали выплавлять медь из смешанной

РУДЫ.

Бронза не встречается в природе в чистом виде. Это сплав меди и олова. Смешанные руды этих металлов в древности в обилии встречались возле современного Зыряновска, Жезказгана, в горах Кар- каралы, Акшатау. По подсчетам известного казахстанского ученого К.И. Сатпаева, в древние времена в Жезказганском регионе был выработан почти 1 миллион тонн руды, из которой было получено более 100 тысяч тонн меди. На Нарымском и Калбинском рудниках Восточного Казахстана было добыто почти 1100 тонн олова.

Поселения древних металлургов располагались вблизи рудников. Для выплавки руды строились сложные по конструкции котлы. К ним пристраивали при для подачи воздуха. Такие котлы в большом количестве найдены в местах древних рудных выработок.

Эпоха бронзы охватывает период с 2800 по 900 год до н.Э.Эпоха бронзы охватывает период с 2800 по 900 год до н.Э.

Медесодержащую руду добывали следующим перед рудной массой разводили огонь, затем, когда она нагревалась, заливали холодной водой. В результате руда трескалась, раскалывалась. После этого с каменных или медных орудий ее измельчали каменными топорами. Медную руду жгли на огне, затем плавили в специальной печи. Готовый сплав размещали в формы из камня или глины и получали необходимый предмет. В зависимости от того, для каких целей использовался получаемый предмет, делали различный количественный состав сплава меди и олова. Из бронзы изготовляли топоры, ножи, кинжалы, наконечники стрел и копий, серпы, различные украшения.

Глиняные сосуды андроновской культуры.

Переход к бронзовым орудиям труда. От использования самородной меди человек постепенно перешел к выплавке меди. В этом ему навыки, полученные при обжиге глиняной посуды, умение делать печи и создавать в них высокие температуры. Добавляя к медной руде олово, люди научились производить бронзу. Выплавленные орудия труда обладали твердостью камня, плавкостью меди и красивым желтым цветом. Так, во 2 тысячелетии до н.э., около 4 тысяч лет назад, древние жители Ка-