Когда в Меконе встал вопрос о жертвоприношениях — какая часть животного должна доставаться богам, а какая — оставаться людям, разделанную тушу быка Прометей разделил, сложив в одну кучу съедобное мясо, которое скрыл шкурой и прикрыл дурнопахнущим желудком животного, а в другую — кости, прикрытые кусками жира, и затем предложил выбирать самому Зевсу, тот же обманулся, выбрав кости, из-за чего отнял у людей огонь. Именно тогда изменился порядок жертвоприношений богам: ранее животное сжигали целиком, теперь же — лишь кости[13][20]. Прометею также приписывают первое убийство быка[21].
Похищение огня
По древнейшей версии мифа, Прометей похитил огонь у Гефеста, унёс с Олимпа и передал его людям. Он совершил это, скрыв искру в полом стебле тростника (нарфекс)[* 1][13][17][22] и показал людям, как его сохранять, присыпая золой[16][23]. В истолковании, он изобрёл «огневые палочки», от которых загорается огонь[24]. В наказание Зевс направит людям первую женщину — Пандору. По версии мифа, заполучить огонь Прометею Афина[16]
Зв'язки українців з литовцями і поляками, а через них із Західною Європою істотно вплинули на соціальний та економічний розвиток України.
У зв'язку з посиленням експлуатації селян обсяги виробництва зерна значно збільшились. Зерно почали експортувати до Голландії, Франції та Англії переважно Балтійським морем. Водночас у південних районах Речі Посполитої, наприклад у Поділлі, яке розміщувалося далеко від торговельних шляхів, випасали великі стада худоби, а згодом переганяли їх на продаж до Південної Німеччини або Італії.
В економіці України важливу роль відігравав видобуток солі, що здійснювався в Галичині, з чорноморських лиманів та озер. Високого рівня досягла обробка дерева. У лісах працювали цілі села теслярів і столярів, бондарів, стельмахів. Чинбарі шили пояси, сідла, взуття, рукавиці та інші вироби. Здебільшого на привізному металі працювали ковалі, слюсарі, мечники, зброярі. З XV ст. почали виробляти горілку. Промисловість у місті було організовано за цеховим принципом з метою захисту інтересів кожного цеху, а також для контролю за якістю і кількістю вироблених товарів.
Наприкінці XIV - на початку XV ст. засновувались нові міста і розширювались старі. Найбільшим містом у XV ст. був Львів із населенням майже 10 тис, тоді як Київ, беззахисний перед набігами татар, налічував до 3 тис. жителів. У Львові було 14 цехів, що об'єднували 36 різних професій ремісників. Процвітали й інші міста, зокрема Кам'янець, Луцьк. Внутрішня торгівля здійснювалася на регулярних ярмарках. Розвиненою була й зовнішня торгівля, особливо в Західній Україні, де проходили основні торговельні шляхи між Європою і Сходом.
Объяснение:
